Відмінності між версіями «Інфимист»

Версія за 19:32, 30 листопада 2019

Інфими́ст, -та, м. Ученикъ інфими. Сим. 175.

Сучасні словники

Інфимист (учень) походить від слова інфими

інфима (Лат. Infima, нижчі) — нижчий клас в семінаріях.

В Російській імперії (Північно-східній Росії) семінарії (архієрейські школи) почали засновуватися на початку XVIII століття, зазвичай при архієрейських будинках; були переважно становими навчальними закладами для синів духовенства і не мали спочатку на меті підготовку обов'язково священнослужителів, зважаючи на певну нестачу місць для кліриків. В XVIII столітті повний курс, що був далеко не скрізь[1], міг займати 8 років за наступними ступенями («класах»): фара (або аналогія), інфіма, граматика, синтаксима, піїтика, риторика, філософія, богослов'я. В основі всієї системи навчання лежало досконале оволодіння латинською мовою; всі інші знання давалися попутно, з читання латинських текстів. Поступове введення грецької почалося в кінці XVIII століття, за митрополита Московського Платона (Левшина). Під впливом митрополита Філарета (Дроздова) в XIX столітті відбувався поступовий відхід від латинський схоластики.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання