Відмінності між версіями «Хлоню»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | [https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%85%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%8F Всесвітній словник української мови] | ||
+ | [http://sum.in.ua/s/khlonja Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2019 року]] | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Версія за 17:30, 30 листопада 2019
Хло́ню. Звательный падежъ вмѣсто хлопче, слово ласкательное. А як же ми, хлоню мій, бурлакуючи, справимось? Коли б ти знайшов собі дівчину та одруживсь. Г. Барв. 191.
Зміст
Сучасні словники
- ХЛО́НЯ, і, чол., розм. Пестлива назва хлопця (перев. при звертанні). — Годі ж бо, годі, любий мій хлоню! Сльози вкрашають чисте обличчя (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 382); Учися, мій хлоню, відмінником будь, люби і поля, і діброви! (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 120); А хлоня мій ходить як слід іще не може. Батьки ведуть його (Володимир Сосюра, II, 1958, 342). Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- ХЛО́НЮ, іменник чоловічого роду, кличного відмінку, (хлопець) [розм.] Всесвітній словник української мови
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Всесвітній словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)