Відмінності між версіями «Згноїти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:148234.jpg]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:148234.jpg]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Maxresdefault.jpg]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Версія за 23:09, 29 листопада 2019
Згноїти, -ною́, -їш, гл. Дать сгнить. Вже на тоці згноїв хліб Семен. Каменец. у.
Зміст
Сучасні словники
1. Допустивши до гниття, зіпсувати, зробити непридатним для вжитку. — Ти що ж це, тисячі центнерів яблук хочеш нам на дереві згноїти? (Андрій Головко, I, 1957, 486).
2. перен. Довести до загибелі, смерті. Мати, хоч і хвора, але засміялась і, закашлявшись, сказала Кирилові: — Оця проклята землянка згноїть нас... (Олександр Копиленко, Хата хлопчика.., 1957, 6); Недруги хотіли затоптати його в багнюку, знищити, згноїти в тюрмі, а він ось, невразливий, живий-здоровий, служить в Червоній Армії (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 213).