Відмінності між версіями «Самопряд»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:359-3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:359-3.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Textilmuseum_Bocholt_Spinnrad.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:205px-Укр.марка_станд._прялка_2009_50_коп.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:205px-Укр.марка_станд._прялка_2009_50_коп.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220px-Double_drive_wheel.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220px-Double_drive_wheel.jpg|x140px]] | ||
Версія за 15:22, 29 листопада 2019
Самопряд, -ду, м. = Самопрядка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови
САМОПРЯ́ДКА, и, ж. Ножна прядка. Для обробки технічних культур створювались такі знаряддя, як льоном’ялка і самопрядки (Іст. СРСР, І, 1957, 80); * У порівн. — На мене, так і зовсім він поганий, бо рудий, не в наш рід удався, і маленький, і якийсь швидкий, як самопрядка (Григ., Вибр., 1959, 222).
самопрядка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Самопря́дка, також самопряд — прядка з автоматичним зсукуванням нитки і намотуванням пряжі на веретено. Частіше за все споряджається ножним приводом.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=rFG5a9258og
