Відмінності між версіями «Самопряд»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:359-3.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 15:19, 29 листопада 2019
Самопряд, -ду, м. = Самопрядка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови
САМОПРЯ́ДКА, и, ж. Ножна прядка. Для обробки технічних культур створювались такі знаряддя, як льоном’ялка і самопрядки (Іст. СРСР, І, 1957, 80); * У порівн. — На мене, так і зовсім він поганий, бо рудий, не в наш рід удався, і маленький, і якийсь швидкий, як самопрядка (Григ., Вибр., 1959, 222).
самопрядка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Самопря́дка, також самопряд — прядка з автоматичним зсукуванням нитки і намотуванням пряжі на веретено. Частіше за все споряджається ножним приводом.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=rFG5a9258og
