Відмінності між версіями «Орлячий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 12: Рядок 12:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Unknown.jpg |x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  

Версія за 13:56, 28 листопада 2019

Орля́чий, -а, -е. Орлиный. Клек орлячий з під хмари чути. Ном. № 999.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Сучасний словник української мови в 11 томах

ОРЛЯ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що орлиний. Майже на самій вершині, на невеликому прискалку, було орляче гніздо (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 121); Темне обличчя дідове проти заходу сонця позолочене.., орлячі очі одблискують (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 82); Суворий посміхався сам до себе і зненацька пронизував орлячим поглядом кожного гостя (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 253).

Ілюстрації

Unknown.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання