Відмінності між версіями «Питлювати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 15: Рядок 15:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mueller-e1481198366347.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mueller-e1481198366347.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:620x414_1_c4fb920b1a6b6fe54ab24cf10249fc22@800x534_0x59f91261_601887431381417618.jpeg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]

Версія за 20:27, 26 листопада 2019

Питлювати, -люю, -єш, гл. Молоть крупичатую муку. Хто хоче питлювати, мусить зачекати. Ном. № 5596.

Сучасні словники

Словник української мови в 11 томах

ПИТЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. Молоти і просівати борошно особливого, дрібного помолу. Приїхала попадя до млина питлювати (Україна.., І, 1960, 120); * Образно. - Ти питлюєш язиком, як у млині... (Стеф., І, 1949, 212).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун"

ПИТЛЮВАТИ,ю́ю, -ю́єш, недок. Молоти і просівати борошно особливого, дрібного помолу.

Ілюстрації

Mueller-e1481198366347.jpg 620x414 1 c4fb920b1a6b6fe54ab24cf10249fc22@800x534 0x59f91261 601887431381417618.jpeg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання