Відмінності між версіями «Ґеґекати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 29: Рядок 29:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:36208014 304.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  

Версія за 22:52, 25 листопада 2019

Ґеґекати, -каю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать. Гуси ґеґекають, качки кахкають. Кв.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Видавати звуки, властиві гусям. Гуси ґеґекають, качки кахкають (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 172); Тільки що Тихович наважився увійти в двір, як йому запинила дорогу гусяча череда, що саме висипала, ґеґекаючи, з брами на вулицю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 224).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 45.

2. Cиноніми:гогота́ти (підсил.) гоготі́ти (підсил.) ґе́лґати ґе́ґати ґелкота́ти (підсил.) ґелкоті́ти (підсил.) ґелґота́ти (підсил.) ґелґоті́ти (підсил.) ґерґота́ти (підсил.) ґерґоті́ти (підсил.) ґеґота́ти (підсил.) ґеґоті́ти (підсил.) Цифрові лексикографічні системи української мови

3. Дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови

Ілюстрації

36208014 304.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання