Відмінності між версіями «Сваркий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Публічний електронний словник української мови] | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Публічний електронний словник української мови] | ||
− | СВАРЛИ́ВИЙ, а, е. | + | '''СВАРЛИ́ВИЙ''', а, е. |
Схильний до сварок. А сей коваль такий, що хоч би й паном йому бути, лихий та сварливий (Вовчок, І, 1955, 34); | Схильний до сварок. А сей коваль такий, що хоч би й паном йому бути, лихий та сварливий (Вовчок, І, 1955, 34); |
Версія за 15:49, 24 листопада 2019
Сварки́й, -а́, -е́. Сердитый, бранчивый. Ну та й сваркий же твій командир. Стор. II. 84.
Сучасні словники
Cварливий
Толкование Cварливий -а, -е.
Схильний до сварок. || Власт. такій людині. || Сповнений сварками.
Публічний електронний словник української мови
СВАРЛИ́ВИЙ, а, е.
Схильний до сварок. А сей коваль такий, що хоч би й паном йому бути, лихий та сварливий (Вовчок, І, 1955, 34);
Бабуся Уляна була маленька на зріст, суха, вертлява і страшенно сварлива (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 43);