Відмінності між версіями «Смута»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2019 року]] | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 419. | ||
Версія за 14:26, 23 листопада 2019
Смута, -ти, ж. Печаль, грусть.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
СМУ́ТА, и, жін.
1. розм. Невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба. Смута, як камінь, серце давить, Іще гнітить нудьга лихая (Українські поети-романтики.., 1968, 343).
2. заст. Заколот, заворушення, безпорядки. Так-то, люди! Були бійки, Були в нас і смути, Та такої, як се була, — Такої й не чути! (Степан Руданський, Тв., 1956, 253)..
3. заст. Незгода, розбрат, чвари. — Люди, в цей нелегкий час житейської смути святий монастир не може захистити вас (Михайло Стельмах, I, 1962, 638).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 419.
