Відмінності між версіями «Лясь!»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 16: Рядок 16:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hqdefault.jpg]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Udar-po-golove-4.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  

Версія за 20:44, 20 листопада 2019

Лясь! меж. Хлопъ! шльопъ! щелкъ! Лясь дверима, аж глина з стелі посипалась. Г. Барв. 89. Хоч лясь, та тільки не цурайсь. Ном. № 3312. Лясь зубами.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

Вигук, уживається як присудок за значенням ляскати. (Лясь, як дурний, батогом по воді, та й дивиться: чи смуг не знати? (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 243); Він за шапку та й лясь дверима (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 109)).

Орфографічний словник української мови

Вигук незмінювана словникова одиниця

Ілюстрації

Udar-po-golove-4.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання