Відмінності між версіями «Дубовина»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:;;;;.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:;;;;.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hjvjhc.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hjvjhc.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Domovina (1).jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 15:24, 18 листопада 2019
Дубовина, -ни, ж. = Домовина.
Зміст
Сучасні словники
дубови́на = дереви́ще = чо́вен = ча́йка — старі назви домовини (перше слово походить від дуб, друге — від дерево, оскільки наші предки для домовини видовбували човен з дерев’яної колоди, перев. дубової); за давніми уявленнями, царство мерців було далеко за морем, куди вела річка; тому мерця клали в човна (спочатку це видовбане дерево, «лодія»), аби він легше дістався раю; домовину й човен (чайка) спочатку уявляли одним предметом; Ібн-Фазлан описує обряд спалення багатого руського купця в 992 р. в човні; похорон у човні древлянським послам влаштувала княгиня Ольга; взагалі форма домовини нагадує форму човна, видовбаного з дерева (про це йдеться і в «Слові о полку Ігоревім»).
Ілюстрації
|
|
|
.jpg)
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра
