Відмінності між версіями «Чоловічок»
(→Сучасні словники) |
(→Зовнішні посилання) |
||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Версія за 21:20, 17 листопада 2019
Чоловічок, -чка, м. 1) Ум. отъ чоловік. 2) Зрачекъ. Екатериносл. губ. Рудч. Чп. 254. Мнж. 150. Очі в Чіпки налилися кров’ю, в чоловічках засвітили огні. Мир. ХРВ. 192. В очах чоловічки догори ногами стали. Ном. № 3180.
Зміст
Сучасні словники
ЧОЛОВІ́ЧОК, чка, чол.
1. Зменш.-пестл. до чоловік. Раптом до Михайла підійшов смирненький чоловічок і, усміхнувшись, привітався (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 102); В агар, усміхнений низенький чоловічок, безперервно дмухаючи в задубілі руки, довго копався в паперах, поки розшукав потрібний документ (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 126); Чубенко бачив, як підтягалися резерви під захистом танків та панцирників, і маленькі чоловічки вибігли їм назустріч з окопів (Юрій Яновський, II, 1958, 228); Як же тебе звуть, доню? — Марина. — Хай же тобі, Маринко, господь пошле чоловічка доброго (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 10); // Те саме, що дитина. Данило жене од себе погані думки і підходить до колиски. У споруді, виплетеній із шелюги, спить маленький чоловічок і зрідка плямкає устами — це у сні йому здається, що він припав до грудей матері. Як це все чудесно створено в світі (Михайло Стельмах, II, 1962, 164); І коли вертаюся з роботи Крізь осінню, крізь холодну мжичку, Я й тепер іще не знаю, хто ти, Мій маленький, милий чоловічку (Максим Рильський, II, 1960, 57).
2. розм. Те саме, що зіниця. Обголений вид лиснів, неначе обмазаний оливою. Сірі круглі очі світились тихо, але чоловічки в очах виглядали розумно, гостро й неначе пронизували людину наскрізь (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 12); Тепер спинився старий. Чоловічки в очах забігали, як у зловленого зрадника (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 197); Лейтенант Макаренко на одну мить зазирнув єфрейторові у вічі й ніби наштрикнувся на гостру колючку. Повні жаху очі не змогли заховати мстивого, злого вогника, який причаївся на дні чоловічків (Петро Панч, В дорозі, 1959, 119).
3Чолові́к (множина — чоловіки)[1] — це доросла людина чоловічої статі, однієї з двох статей роду людей (людина іншої статі — жінка). Символ чоловіка — ♂, символ Марса. Немовлята чоловічої статі часто асоціюються у західноєвропейських культурах з блакитним кольором, у той час як немовлята жіночої статі, — з рожевим.
Різні слова для позначення чоловіків
До 13-15 років — хлопчик, підліток. Після досягнення зрілості хлопчика називають юнаком, хлопцем, парубком, а в старшому віці — чоловіком. Одружених чоловіків стосовно дружини можна називати мужем, хоча в цьому сенсі поширене вживання й просто «чоловік» (так само й «жінка»), що зрозуміло з контексту. Чоловік є батьком (татом) стосовно своїх дітей і дідом (дідусем) стосовно онуків. Літній чоловік — старий чи дід.
У багатьох мовах одне й те ж слово означає як чоловіка, так і людину взагалі, наприклад: англ. man (відтак, англ. mankind — людство), фр. homme тощо. Почасти, і в українській мові «чоловік» вживається у значенні «людина».