Відмінності між версіями «Хватаний»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ХВАТАНИЙ, а, е. 1. розм., рідко. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до хватати, у знач. прикм., заст. Поспішний. Простіть за хватаний лист, страшно спішуся. Пан Квітка.. вітає Вас, він теж сьогодні їде на Україну | ||
| + | |||
| + | 1. Привласнений таємно; крадений. [Даша:] Перстень! Та який же хороший! Де ти дістав його? [Хома:] Е, довго розказувать! Носи та мене згадуй! [Даша:] Та ну його! Може, який хапаний... (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 388); | ||
| + | // у знач. ім. хапане, ного, сер. Чужі речі, привласнені таємно. Лучче [краще] в латанім, ніж в хапанім (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 212). | ||
| + | |||
| + | 2. Який робиться наспіх, швидко; поспішний. — Щось трохи швидко він оце сватається.. Трохи хапане його сватання (Нечуй-Левицький, V, 1966, 299). | ||
| + | |||
| + | Чол.р Жн.р Ср. р Множ. | ||
| + | |||
| + | Називний - хватаний - хватана - хватане - хватані | ||
| + | |||
| + | Родовий - хватаного - хватаної - хватаного - хватаних | ||
| + | |||
| + | Давальний - хватаному - хватаній - хватаному | ||
| + | |||
| + | Знахідний - хватаний, хватаного - хватану - хватане - хватані, хватаних | ||
| + | |||
| + | Орудний - хватаним - хватаною - хватаним - хватаними | ||
| + | |||
| + | Місцевий - на/у хватаному, хватанім - на/у хватаній - на/у хватаному, хватанім - на/у хватаних | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 17:29, 17 листопада 2019
Хватаний, -а, -е = Хапаний. Лучче своє латане, ніж чуже хватане. Ном. № 9685.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ХВАТАНИЙ, а, е. 1. розм., рідко. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до хватати, у знач. прикм., заст. Поспішний. Простіть за хватаний лист, страшно спішуся. Пан Квітка.. вітає Вас, він теж сьогодні їде на Україну
1. Привласнений таємно; крадений. [Даша:] Перстень! Та який же хороший! Де ти дістав його? [Хома:] Е, довго розказувать! Носи та мене згадуй! [Даша:] Та ну його! Може, який хапаний... (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 388); // у знач. ім. хапане, ного, сер. Чужі речі, привласнені таємно. Лучче [краще] в латанім, ніж в хапанім (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 212).
2. Який робиться наспіх, швидко; поспішний. — Щось трохи швидко він оце сватається.. Трохи хапане його сватання (Нечуй-Левицький, V, 1966, 299).
Чол.р Жн.р Ср. р Множ.
Називний - хватаний - хватана - хватане - хватані
Родовий - хватаного - хватаної - хватаного - хватаних
Давальний - хватаному - хватаній - хватаному
Знахідний - хватаний, хватаного - хватану - хватане - хватані, хватаних
Орудний - хватаним - хватаною - хватаним - хватаними
Місцевий - на/у хватаному, хватанім - на/у хватаній - на/у хватаному, хватанім - на/у хватаних
Ілюстрації
|
|
|
|
