Відмінності між версіями «Реестровий»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
1. Прикм. до реєстр. В цей час її ім'я з'являлось лише в реєстрових картках поліклініки (В ім'я Вітчизни, 1954, 35); Словник цей [«Українсько-російський»] має дуже великий реєстровий список слів (Максим Рильський, III, 1956, 67). | 1. Прикм. до реєстр. В цей час її ім'я з'являлось лише в реєстрових картках поліклініки (В ім'я Вітчизни, 1954, 35); Словник цей [«Українсько-російський»] має дуже великий реєстровий список слів (Максим Рильський, III, 1956, 67). | ||
− | + | Реєстрове козацтво (військо) — наймане військо, сформоване польським урядом у XVI — першій половині XVII ст. з українських козаків для охорони південних кордонів з занесенням козаків до особливого списку — реєстру. [Богун:] Великий гетьман всієї України, старшина війська запорозького та реєстрового козацтва обох берегів верхнього та нижнього Дніпра, хорунжий київський і полковник переяславський Зиновій-Богдан Хмельницький! (Олександр Корнійчук, I, 1955, 272); | |
+ | Горленко, блідий і розгублений, скочив на лаву і закричав, простираючи до шляхти руки: — Панове! Тепер усякий набрід удає з себе козака. Це не реєстрове військо, не справжнє козацтво (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 33); | ||
+ | Реєстрове слово — заголовне слово кожної статті в словнику, яке виділяється окремим шрифтом. Кожне реєстрове слово ілюстроване прикладами-реченнями (Народна творчість та етнографія, 6, 1966, 54); Реєстрові козаки див. козак. | ||
2. у знач. ім. реєстровий, вого, чол. Те саме, що реєстровець. — У панів теж голови на плечах, а не кавуни. Адже вони реєстрових не чіпають. А що набилося на Січ різних.. розбишак, так це теж вірно (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 58). | 2. у знач. ім. реєстровий, вого, чол. Те саме, що реєстровець. — У панів теж голови на плечах, а не кавуни. Адже вони реєстрових не чіпають. А що набилося на Січ різних.. розбишак, так це теж вірно (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 58). |
Версія за 17:08, 17 листопада 2019
Реестровий, -а, -е. Реестровый, записанный въ реестрѣ. Реестровий козак.
Зміст
Ілюстрації
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980);
РЕЄСТРО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до реєстр. В цей час її ім'я з'являлось лише в реєстрових картках поліклініки (В ім'я Вітчизни, 1954, 35); Словник цей [«Українсько-російський»] має дуже великий реєстровий список слів (Максим Рильський, III, 1956, 67). Реєстрове козацтво (військо) — наймане військо, сформоване польським урядом у XVI — першій половині XVII ст. з українських козаків для охорони південних кордонів з занесенням козаків до особливого списку — реєстру. [Богун:] Великий гетьман всієї України, старшина війська запорозького та реєстрового козацтва обох берегів верхнього та нижнього Дніпра, хорунжий київський і полковник переяславський Зиновій-Богдан Хмельницький! (Олександр Корнійчук, I, 1955, 272);
Горленко, блідий і розгублений, скочив на лаву і закричав, простираючи до шляхти руки: — Панове! Тепер усякий набрід удає з себе козака. Це не реєстрове військо, не справжнє козацтво (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 33); Реєстрове слово — заголовне слово кожної статті в словнику, яке виділяється окремим шрифтом. Кожне реєстрове слово ілюстроване прикладами-реченнями (Народна творчість та етнографія, 6, 1966, 54); Реєстрові козаки див. козак.
2. у знач. ім. реєстровий, вого, чол. Те саме, що реєстровець. — У панів теж голови на плечах, а не кавуни. Адже вони реєстрових не чіпають. А що набилося на Січ різних.. розбишак, так це теж вірно (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 58).