Відмінності між версіями «Шовкун»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shovkyn1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shovkyn2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shovkyn3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shelkovitsa 4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 16:58, 17 листопада 2019
Шовкун, -на, м. Безплодное тутовое дерево.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ШОВКОВИЦЯ — рослина дводомна, хоча трапляються й однодомні з роздільностатевими квітками. У дводомних рослин одні екземпляри з жіночими, інші — з чоловічими квітками. Перезапилення відбувається між деревами. В такому разі плодоносять, природно, жіночі екземпляри, а чоловічі — їх ще називають шовкунами — ні. Останні часто використовують для озеленення — вони швидко ростуть, крона у них щільна, листя крупніше.
В однодомних рослин є чоловічі й жіночі квітки. Перезапилення відбувається на дереві. Жіночі квітки (з маточки, без тичинок) і чоловічі (мають тільки тичинки) у шовковиці зібрані в суцвіття. Чоловічі суцвіття товсті, циліндричні, жіночі — овальні, дещо коротші.
Жіночі квітки після запилення і запліднення розростаються в супліддя — шовковичну або тутову ягоду. А чоловічі всихають і опадають.
Схоже, що молода шовковиця — чоловічий екземпляр, інакше неодмінно сталося б запилення від плодоносних сусідніх дерев.
Проте поспішати корчувати дерево не варто, адже йому вже чотири роки і в нього хороша коренева та надземна системи. Тому рано навесні радимо перещепити шовковицю. Цвіте вона в квітні. Щеплення можна зробити на початку або в середині квітня (за тиждень-два до або під час цвітіння). Якщо ви не заготовили живців у лютому-березні, то можна зрізати пагін для щеплення просто з дерева, але до розпускання бруньок. Щеплення виконують так само, як і на інших плодових. При цьому використовують вегетативні (подовжені) пагони з добре сформованими бруньками, а не плодоносні (укорочені). Щеплення такими живцями, зрізаними з плодоносних дерев, пришвидшує плодоношення.
Можна зробити щеплення окуліруванням. У цьому разі бруньку з щитком (з однорічного подовженого пагона, такого ж, як і для щеплення) вставляють під кору.
Окуліровку можна робити навесні (в ті ж терміни, що і щеплення живцем) і влітку (сплячою брунькою) — зазвичай з 25 липня по 20-25 серпня.
Щеплять також молодими пагонами завдовжки 10-12 см. З живця зрізають верхівкову бруньку і прищеплюють у Т-подібний розріз підщепи. Цей спосіб дає змогу пришвидшити плодоношення на один-два роки.
Позаяк дерево вже досить доросле, щеплення треба виконати на двох-трьох гілках. Після того як живці або вічка приживуться, можна буде формувати рослину з нових пагонів, поступово видаляючи непотрібні пагони підщепи. Через два-три роки шовковиця має почати плодоносити.
Ілюстрації
|
|
|
|
