Відмінності між версіями «Лядвенець»
(→Сучасні словники) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | [https://agrarii-razom.com.ua/plants/lyadvenec-rogatiy Agrarii] | ||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8F%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9 Wikipedia] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 16:04, 17 листопада 2019
Лядвенець, -нцю, м. Раст. Lotus corniculatus. ЗЮЗО. І. 127.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Суцвіття лядвенця має 5 — 6 квіток типу простого зонтика. Віночок квіток має жовтий, інколи помаранчевий колір. Боби бурі, прямі, тонкі, довжиною 2,5 — 3, відходять радіально від спільної. Стебла виткі, в природних травостоях мають висоту 30 — 40 см, у посівах досягають 80 см. Насіння дрібне, має овальну форму, злегка сплющене, темно-коричневе, інколи темно-мармурово-плямисте. Маса 1000 насінин 1,4 — 1,6 до 2 г залежно від екотипу.
Лядвенець рогатий досить посухостійкий, окремі сорти зимостійкі. Він добре переносить кислотність ґрунту і може рости на погано дренованих ґрунтах. На помірно зволожених луках здатен інтенсивно кущитись і розмножуватись.
В Україні районовано такі сорти лядвенцю рогатого: Дединівський, Московський 25, Московський 287. В Івано-Франківській області вирощують сорти Монастирецький, у Полтавській — Смоленський. Використовується: Лядвенець рогатий — сінокісно-пасовищна кормова бобова трава переважно лучного ареалу. Його використовують переважно для випасання тварин на пасовищах як компонент злаково-бобових сумішей. Добрий травостій отримується через два роки, так як лядвенець проростає повільно. Але після того як ця культура приживеться, пасовище стає багаторічним, так при повній стиглості дозрілі боби розкриваються і самопідсіваються. Тварини добре споживають зелену масу до цвітіння. Вітамінне сіно з лядвенцю вважається дієтичним кормом для всіх сільськогосподарських тварин. Лядвенець рогатий є медоносом. У народній медицині використовується як ранозагоючий, пом'якшуючий, знеболюючий та протизапальний засіб. Квітки використовують як седативний та тонізуючий засіб. Стебло: . Стебла виткі, в природних травостоях мають висоту 30 — 40 см, у посівах досягають 80 см. Суцвіття: Суцвіття лядвенця має 5 — 6 квіток типу простого зонтика. Насіння: Насіння дрібне, має овальну форму, злегка сплющене, темно-коричневе, інколи темно-мармурово-плямисте. Маса 1000 насінин 1,4 — 1,6 до 2 г залежно від екотипу. Квітки: Віночок квіток має жовтий, інколи помаранчевий колір. Плоди: Боби бурі, прямі, тонкі, довжиною 2,5 — 3, відходять радіально від спільної. Екологічні умови: Лядвенець рогатий досить посухостійкий, окремі сорти зимостійкі. Він добре переносить кислотність ґрунту і може рости на погано дренованих ґрунтах. На помірно зволожених луках здатен інтенсивно кущитись і розмножуватись.
Ілюстрації
|
|
|
|
