Відмінності між версіями «Пурх!»
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fregat-ptitsa-opisanie-osobennosti-vidy-obraz-zhizni-i-sreda-obitaniya-fregatov-17.jpg|x140px]] |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Interesnie fakti iz zhizni orlov 2.jpg|x140px]] | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Птахи.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
|} | |} | ||
Версія за 14:06, 17 листопада 2019
Пурх! меж. Порхъ! Якась пташка прилетіла і сіла передо мною на шляху.... Я до неї ловити, вона: пурх! Г. Барв. 352.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПУРХ, виг.
1. Звуконаслідування, яке означає шум від крил птаха, що злітає. Чоловік зрадів, біжить у хату та до Марусі: — Голубко моя! А вона — пурх — і вилетіла голубкою в вікно (Укр.. казки, 1951, 158); Раптом — пурх! — щось важке, як куля, з писком вискочило з-під ніг Остапових (Коцюб., І, 1955, 340); Пурх! Горобець, швидко перебираючи крилами, стрімголов полетів, рятуючись від несподіваного нападу (Полт., Повість.., 1960, 472).
2. Уживається як присудок за знач. пу́рхати, пу́рхнути. Якась пташка прилетіла і сіла передо мною на шляху.. Я до неї ловити, — вона пурх! (Барв., Опов.., 1902, 352); Поставила [Галя] пташку на долоню, а вона тільки пурх і полетіла в яр (Коп., Подарунок, 1956, 63); — Коли ти постукав, вона знову — пурх до твоєї кімнати… А тобі назустріч вийшла припудрена, причепурена… (Шовк., Людина.., 1962, 433).
Ілюстрації
|
|
|
