Відмінності між версіями «Вучень»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | Тлумачення із "Словника української мови" | ||
| + | |||
| + | УЧЕНЬ, учня, ч. 1. Той, хто вчиться в загальноосвітній або спеціалізованій школі, що дає початкову й середню освіту. Тим часом зал наповнявся учнями, їх матерями, батьками, вчителями (Хотк., І, 1966, 161); В ремісниче училище Рубін приїхав босий.. Незабаром хлопцям видали форму. Рубін одягся, як і всі учні (Сенч., На Бат. горі, 1960, 3); Тепер я іноді зустрічаю колишніх своїх учнів. Це вже немолоді люди різних професій (Довж., І, 1958, 14); - Корабель цей - для учнів морської школи. Вони вийшли в практичне плавання (Ю. Янов., II, 1958, 78). | ||
| + | |||
| + | 2. Той, хто навчається певному фаху, ремеслу і т. ін. Теслярі пахли тесаним деревом, шевські учні - шкірою, муляри - вапном, ті, що мостять дороги, - смолою (Томч., Готель.., 1960, 100); У повітових лікарів були помічники - так звані лікарські учні (один-два). Це були молоді люди без всякої медичної освіти (Матеріали.. охор. здоров'я.., 1957, 24); От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим... (Рильський, II, 1960, 70); Валентин працював уже учнем механіка на міській електростанції (Гончар, IV, 1960, 79). | ||
| + | |||
| + | 3. Послідовник чиїх-небудь поглядів, учення. Ми - учні Леніна, єдині в боротьбі, що виклик кинули і злидням, і журбі, чотири більшовицькі покоління!.. (Сос., І, 1957, 484); - Не смію бути докучливим, пане професор, але в мені ви маєте найщирішого друга. Я - ваш палкий учень (Донч., II, 1956, 76). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 18:52, 16 листопада 2019
Вучень, -чня, м. = Учень. О. 1862. І. 72.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Тлумачення із "Словника української мови"
УЧЕНЬ, учня, ч. 1. Той, хто вчиться в загальноосвітній або спеціалізованій школі, що дає початкову й середню освіту. Тим часом зал наповнявся учнями, їх матерями, батьками, вчителями (Хотк., І, 1966, 161); В ремісниче училище Рубін приїхав босий.. Незабаром хлопцям видали форму. Рубін одягся, як і всі учні (Сенч., На Бат. горі, 1960, 3); Тепер я іноді зустрічаю колишніх своїх учнів. Це вже немолоді люди різних професій (Довж., І, 1958, 14); - Корабель цей - для учнів морської школи. Вони вийшли в практичне плавання (Ю. Янов., II, 1958, 78).
2. Той, хто навчається певному фаху, ремеслу і т. ін. Теслярі пахли тесаним деревом, шевські учні - шкірою, муляри - вапном, ті, що мостять дороги, - смолою (Томч., Готель.., 1960, 100); У повітових лікарів були помічники - так звані лікарські учні (один-два). Це були молоді люди без всякої медичної освіти (Матеріали.. охор. здоров'я.., 1957, 24); От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим... (Рильський, II, 1960, 70); Валентин працював уже учнем механіка на міській електростанції (Гончар, IV, 1960, 79).
3. Послідовник чиїх-небудь поглядів, учення. Ми - учні Леніна, єдині в боротьбі, що виклик кинули і злидням, і журбі, чотири більшовицькі покоління!.. (Сос., І, 1957, 484); - Не смію бути докучливим, пане професор, але в мені ви маєте найщирішого друга. Я - ваш палкий учень (Донч., II, 1956, 76).
Ілюстрації
|
|
|
|
