Відмінності між версіями «Мережаний»
(→Ілюстрації) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Поточна версія на 16:03, 16 листопада 2019
Мережаний, -а, -е. 1) Съ ажурными узорами; узорчатый. Мережана сорочка, плахта. 2) Украшенный рѣзьбой. Старий воли випрягає, занози ховає мережані. Шевч. 117. Мережані ярма. Рудч. Чп. 129. 3) Изукрашенный. Не для людей і не для слави мережані та кучеряві оці вірші віршую я. Шевч. 442. І там степи, і тут степи, та тут не такії: руді, руді, аж червоні, а там голубії, земнії, мережані нивамиланами, високими могилами, темними лугами. Шевч. 378.
Зміст
Сучасні словники
МЕРЕ́ЖАНИЙ, МЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до мережати і мережити 1. А яка там чутка про чернігівські сорочки! Чи мережані, чи просто вишивані?.. (Леся Українка, V, 1956, 17); Назносили їх [рушників] з усього села — були вони довгі, з тонкого льняного полотна, вишивані, мережані й гаптовані (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 198); // у знач. прикм. Ой хустино, хустиночко! Мережана, шита. Тілько й слави козацької — Сіделечко вкрити (Тарас Шевченко, II, 1953, 43); Внизу вікно заслоняла біленька мережана завісочка (Іван Микитенко, II, 1957, 289); * Образно. Спустила хмарка на луги мережані подолки (Павло Тичина, I, 1946, 50).
2. Дієпр. пас. мин. ч. до мережати і мережити 2. Ох і прибралась же дівчина, виряджаючись до паничів: як стеблиночку, тонку та високу, обгорнуло сиве та шнурком мережане сукно стрункий її станок (Степан Васильченко, I, 1959, 241); Марія.. зодягнулась у мережану українською вишивкою блузку з довгими рукавами (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 534); * У порівняннях. Сонце, проблискуючи крізь шиби, творило грубезні, косі стовпи, немов із срібла вилиті, немов діамантами та всіляким дорогим камінням мережані (Іван Франко, V, 1951, 152).
3. Дієпр. пас. мин. ч. до мережати і мережити 3. На порозі з'явилася широка, мов ступа, дівка.. — Це моя старша [дочка].. — промовив Мартин, підсовуючи математикові велику, мережену рибками ложку (Григорій Косинка, Новели, 1962, 107); // у знач. прикм. Бряжчать мережані ярма з терновими занозами, поскрипують чумацькі мажі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180); В сніги, у сиву сніжну невідомість, Мережані, оздобні линуть сани (Максим Рильський, II, 1960, 21).
4. Дієпр. пас. мин. ч. до мережати і мережити 4. Я щоліта навідую свого колегу, бо, признатися, щиро полюбив.. Полюбив великі, мережані прожилками руки, від яких пахне і медом, і степовим зіллям, і працею (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 42); // у знач. прикм. — Жук укусив. Мережаний жук, щоб він пропав (Панас Мирний, I, 1954, 178); Місяць плив між гілками дуба. Тремтіло сріблясте листя. І далеко від дуба лягала химерна мережана тінь (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 278); Не для людей, тієї слави, Мережані та кучеряві Оці вірші віршую я (Тарас Шевченко, II, 1953, 112); Оце гадаю, — і мені Таки частесенько здається, Що мир, запеклий у борні, жартує тільки та сміється; Що пал мережаних речей За оборонників святині — Одна омана для очей, Чи марний гук серед пустині (Павло Грабовський, I, 1959, 87).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 674.
Ілюстрації
|
|
