Відмінності між версіями «Вигуляти»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ВИГУЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИГУЛЯТИ, яю, яєш, док., розм. | ||
| + | |||
| + | 1. Гуляти протягом певного часу. Мавра суворо вичитувала дочці: ходить як п'яна, впору не з'їсть, не поспить, як поведе бригаду, коли вигулюватиме ночі? (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 46); Тепер вони [хлопчики] цілий день вибігають та вигуляють по улицях… (Панас Мирний, IV, 1955, 90); | ||
| + | // Багато гуляти. Мати возькається з хворим, а я собі вигулюю… (Панас Мирний, III, 1954, 162). | ||
| + | |||
| + | 2. Вільно, без обмежень ходити, бігати. Йдуть [стрільці] туди, де є лисиці, Де вигулюють зайці (Степан Олійник, Вибр., 1959, 79). | ||
| + | |||
| + | 3. Бути незасіяною, пустувати (про землю). — Там і для нас десь вигулює ґрунт, — захмелілими очима подивився [Мар'ян] поверх панської землі, начеб за нею мав побачити і свій наділ у Сибіру (Михайло Стельмах, I, 1962, 28); В артілі було чимало землі, яка споконвіку вигулювала. Це яри, балки, так звані непридатні землі (Радянська Україна, 22.XI 1961, 2). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vigul.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vigulivaet.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gulyaut.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 18: | Рядок 26: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | http://sum.in.ua/ | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 16:21, 16 листопада 2019
Ви́гуляти, -ляю, -єш, гл. Прогулять, истратить на гульбу, удовольствія. Заграй мені сякутаку за коробку пастернаку! Як я тую вигуляю, піду другу накопаю. Грин. ІІІ. 648.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ВИГУЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИГУЛЯТИ, яю, яєш, док., розм.
1. Гуляти протягом певного часу. Мавра суворо вичитувала дочці: ходить як п'яна, впору не з'їсть, не поспить, як поведе бригаду, коли вигулюватиме ночі? (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 46); Тепер вони [хлопчики] цілий день вибігають та вигуляють по улицях… (Панас Мирний, IV, 1955, 90); // Багато гуляти. Мати возькається з хворим, а я собі вигулюю… (Панас Мирний, III, 1954, 162).
2. Вільно, без обмежень ходити, бігати. Йдуть [стрільці] туди, де є лисиці, Де вигулюють зайці (Степан Олійник, Вибр., 1959, 79).
3. Бути незасіяною, пустувати (про землю). — Там і для нас десь вигулює ґрунт, — захмелілими очима подивився [Мар'ян] поверх панської землі, начеб за нею мав побачити і свій наділ у Сибіру (Михайло Стельмах, I, 1962, 28); В артілі було чимало землі, яка споконвіку вигулювала. Це яри, балки, так звані непридатні землі (Радянська Україна, 22.XI 1961, 2).
Ілюстрації
|
|
|
