Відмінності між версіями «Побитися»
(Створена сторінка: '''Побитися, -б’юся, -єшся, '''''гл. ''1) Разбиться. ''Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, п...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Побитися, -б’юся, -єшся, '''''гл. ''1) Разбиться. ''Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились. ''Мет. 5. 2) Сразиться; подраться. ''Треба кріпко побитися з ляхами. ''Нп. ''Посвариться з дітьми на улиці, а то й поб’ється. ''МВ. II. 10. ''Два брати... погризлись та й побились, ідучи степом. ''ЗОЮР. І. 306. | '''Побитися, -б’юся, -єшся, '''''гл. ''1) Разбиться. ''Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились. ''Мет. 5. 2) Сразиться; подраться. ''Треба кріпко побитися з ляхами. ''Нп. ''Посвариться з дітьми на улиці, а то й поб’ється. ''МВ. II. 10. ''Два брати... погризлись та й побились, ідучи степом. ''ЗОЮР. І. 306. | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
| + | |||
| + | ПОБИТИСЯ, б'юся, б'єшся, док. 1. Удатися до бійки, вчинити бійку з ким-небудь. Раз Микола полаявся і трохи не побився з отаманом (Н.-Лев., II, 1956, 249); - Дивіться, молодиці, щоб бува не побились за межу, - жартував Семен Новак (Цюпа, Назустріч.., 1958, 133); // Позмагатися, помірятися з ким-небудь силою. Кричить [Еней] - Чи ви осатаніли! Адже ми розмир утвердили. Ми з Турном поб'ємось одні (Котл., І, 1952, 284). | ||
| + | |||
| + | 2. Воювати, боротися проти кого-небудь, за щось якийсь час. - Ну, прощавай же, серденько Оксано! Десь на степах з татарвою поб'юся, А до тебе таки, мила, вернуся! (Щог., Поезії, 1958, 343); - В штрафну роту! - сказав Орлюк таким тоном, ніби просився до Москви на Сільськогосподарську виставку. - Хоч три дні поб'юсь! (Довж., І, 1958, 284). | ||
| + | |||
| + | 3. перен. Уживати всіх заходів, докладати зусиль якийсь час, добиваючись чого-небудь або переборюючи труднощі. На всі сторони кидається [Хведір], то шевцем би він зробився, то столяром би став. Накупе [накупить] струменту, поб'ється тиждень-другий та й кине (Мирний, III, 1954, 411); // Намагатися подолати, перебороти щось, не піддаватися чому-небудь якийсь час. Вилізай, поки мога ще, з твані, Поки волос не влитий сріблом... В інваліди ти трапив зарані, Не побившись і разу зі злом (Граб., І, 1959, 441). | ||
| + | |||
| + | 4. Розбитися, розколотися на шматки. Посуд побився, хліб викотивсь на брук (Довж., І, 1958, 55). | ||
| + | |||
| + | 5. Зазнати пошкоджень від ударів, поштовхів і т. ін. Ті груші побились, потовклись та напустили .. соку (Коцюб., III, 1956, 137); // Упавши або вдарившись об що-небудь, забитися. Дуже мені прикро, що ти знов впала та побилась (Коцюб., III, 1956, 408); // Стоптатися, зноситися (про взуття). Ой, заграйте, музики, Піддайте охоти, Як поб'ються черевики, Надіну чоботи (Укр.. лір. пісні, 1958, 628); // Зіпсуватися, стати несправним від ударів, поштовхів і т. ін. - Ще мені старий Панько і капицю справляв, бо геть-чисто побилася (Тют., Вир, 1964, 286). | ||
| + | |||
| + | 6. Битися (у 1 знач.) якийсь час. | ||
Версія за 14:48, 16 листопада 2019
Побитися, -б’юся, -єшся, гл. 1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились. Мет. 5. 2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. Нп. Посвариться з дітьми на улиці, а то й поб’ється. МВ. II. 10. Два брати... погризлись та й побились, ідучи степом. ЗОЮР. І. 306.
ПОБИТИСЯ, б'юся, б'єшся, док. 1. Удатися до бійки, вчинити бійку з ким-небудь. Раз Микола полаявся і трохи не побився з отаманом (Н.-Лев., II, 1956, 249); - Дивіться, молодиці, щоб бува не побились за межу, - жартував Семен Новак (Цюпа, Назустріч.., 1958, 133); // Позмагатися, помірятися з ким-небудь силою. Кричить [Еней] - Чи ви осатаніли! Адже ми розмир утвердили. Ми з Турном поб'ємось одні (Котл., І, 1952, 284).
2. Воювати, боротися проти кого-небудь, за щось якийсь час. - Ну, прощавай же, серденько Оксано! Десь на степах з татарвою поб'юся, А до тебе таки, мила, вернуся! (Щог., Поезії, 1958, 343); - В штрафну роту! - сказав Орлюк таким тоном, ніби просився до Москви на Сільськогосподарську виставку. - Хоч три дні поб'юсь! (Довж., І, 1958, 284).
3. перен. Уживати всіх заходів, докладати зусиль якийсь час, добиваючись чого-небудь або переборюючи труднощі. На всі сторони кидається [Хведір], то шевцем би він зробився, то столяром би став. Накупе [накупить] струменту, поб'ється тиждень-другий та й кине (Мирний, III, 1954, 411); // Намагатися подолати, перебороти щось, не піддаватися чому-небудь якийсь час. Вилізай, поки мога ще, з твані, Поки волос не влитий сріблом... В інваліди ти трапив зарані, Не побившись і разу зі злом (Граб., І, 1959, 441).
4. Розбитися, розколотися на шматки. Посуд побився, хліб викотивсь на брук (Довж., І, 1958, 55).
5. Зазнати пошкоджень від ударів, поштовхів і т. ін. Ті груші побились, потовклись та напустили .. соку (Коцюб., III, 1956, 137); // Упавши або вдарившись об що-небудь, забитися. Дуже мені прикро, що ти знов впала та побилась (Коцюб., III, 1956, 408); // Стоптатися, зноситися (про взуття). Ой, заграйте, музики, Піддайте охоти, Як поб'ються черевики, Надіну чоботи (Укр.. лір. пісні, 1958, 628); // Зіпсуватися, стати несправним від ударів, поштовхів і т. ін. - Ще мені старий Панько і капицю справляв, бо геть-чисто побилася (Тют., Вир, 1964, 286).
6. Битися (у 1 знач.) якийсь час.
