Відмінності між версіями «Рахта»
(→Зовнішні посилання) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:131111.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3322.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:43333333.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2222333.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 14:33, 16 листопада 2019
Рахта, -ти, ж. Второй день храмоваго праздника. На другий день (після храму) у нас рахти, щоб то мед вже допивати. О. 1861. XI. 108.
Зміст
Сучасні словники
Храмове свято, Храмовий празник, також Престольне свято — місцеве свято на вшанування святого чи євангельської події, на пошану яких названо місцеву церкву.
Уже в «Повісті временних літ» (996) згадується про храмове свято в церкві Преображення у Василькові (побудованої князем Володимиром Великим як вияв вдячності за порятунок від печенігів), на яке запрошено бояр, посадників, старійшину з усіх городів і всяких людей много, для яких варили «300 провар меду» і роздавали бідним 300 гривнів.
У XVI—XVII ст. улюбленими були храмові свята, улаштовані братствами. При спільних трапезах братчики обговорювали питання побудови шкіл, церковних видань, питання церковно-релігійного життя. Під час храмових свят жертовність вірних була велика, з одержаних пожертв будувалися церкви, школи, друкарні, шпиталі. Найбільше храмових свят відбувалося восени: на Першу і Другу Пречисту, на Чесного Хреста, на Покрову, на Семена, Дмитра, Кузьму й Дем'яна, на Андрія та ін.
На храмові свята, залежно від значення святого і самої церкви, з'їздилося багато вірних з сусідніх і навіть далеких місцевостей. У цей день вірні сповідалися і причащалися, а після богослужіння відбувався спільний обід, на якому один одного частували, слухали кобзарів і лірників, велися веселі розмови. Інколи одночасно з храмовими святами відбувалися і ярмарки. У народній творчості часто згадується про храм («де храм, то й я там»), а письменники змальовували їх у своїх творах: І. Нечуй-Левицький, І. Рудченко-Білик, Ю. Федькович, І. Франко, О. Кобилянська та ін. В Україні храмові свята користалися великою пошаною і були нагодою для масових релігійних зустрічей. Радянська влада застосовувала проти цієї традиції репресії і намагається їх замінити «соціалістичними» святкуваннями.
Ілюстрації
|
|
|
|
