Відмінності між версіями «Упокій»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Уп]] | [[Категорія:Уп]] | ||
− | == | + | ==https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=упокій== |
'''УПОКІЙ (ВПОКІЙ)''', кою, ч. | '''УПОКІЙ (ВПОКІЙ)''', кою, ч. | ||
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
'''Вічний упокій''' - те саме, що Вічний спочинок (відпочинок) (див. вічний); Почати за здоров'я, а кінчити (звести) за упокій - почати що-небудь весело, добре і т. ін., а закінчити сумно, погано тощо (про розмову, спів і т.н | '''Вічний упокій''' - те саме, що Вічний спочинок (відпочинок) (див. вічний); Почати за здоров'я, а кінчити (звести) за упокій - почати що-небудь весело, добре і т. ін., а закінчити сумно, погано тощо (про розмову, спів і т.н | ||
Вічний упокій — те саме, що Вічний спочинок (відпочинок) (див. вічний); Почати за здоров'я, а кінчити (звести) за упокій — почати що-небудь весело, добре і т. ін., а закінчити сумно, погано тощо (про розмову, спів і т. ін.). | Вічний упокій — те саме, що Вічний спочинок (відпочинок) (див. вічний); Почати за здоров'я, а кінчити (звести) за упокій — почати що-небудь весело, добре і т. ін., а закінчити сумно, погано тощо (про розмову, спів і т. ін.). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 14:31, 16 листопада 2019
Упокій, -кою, м. 1) Успокоеніе, покой. За дурною головою, нема ногам упокою. Ном. № 6682. З упоко́єм. Спокойно, въ покоѣ, въ спокойствіи. Хлібсіль з упокоєм вічний час уживати. АД. II. 11. 2) Упокой. За упокой душі її псалтирь прочитає. Шевч. 595.
Зміст
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=упокій
УПОКІЙ (ВПОКІЙ), кою, ч.
1. заст. Спокій. Як прийшла неділя, то нема йому [Денисові] впокою: муляє його той Чорний яр. Чи йти, чи не йти? (Гр., II, 1963, 251). З упокоєм - спокійно. Уста стиснув [Чайченко] ; голову підняв гордо, і очі блисконули... Та все те потаївши у собі, ніби з упокоєм помалу устав ... (Вовчок, І, 1955, 204); - Ей, пане полковнику!.. Держись за його [Сомка]; то ще й сам, і всі ми поживемо з упокоєм (П. Куліш, Вибр., 1969, 153).
2. церк. Дія за знач. упокоїти За упокій [душі] - молитися за покійного, поминати його і т. ін. Батько світить увечері в хаті, читає псалтир за впокій душі, мати голосить (Тесл., З книги життя, 1949, 140); - Наливай, Лукаше, за упокій діда Дуная. - А що, Октаве, з ним? Нещастя яке? - загомоніли люди (Стельмах, І, 1962, 436).
Вічний упокій - те саме, що Вічний спочинок (відпочинок) (див. вічний); Почати за здоров'я, а кінчити (звести) за упокій - почати що-небудь весело, добре і т. ін., а закінчити сумно, погано тощо (про розмову, спів і т.н Вічний упокій — те саме, що Вічний спочинок (відпочинок) (див. вічний); Почати за здоров'я, а кінчити (звести) за упокій — почати що-небудь весело, добре і т. ін., а закінчити сумно, погано тощо (про розмову, спів і т. ін.).