Відмінності між версіями «Люнути»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
https://molbuk.ua/uploads/posts/2019-08/1565100032_13092756_13092853_rain1_.jpg | https://molbuk.ua/uploads/posts/2019-08/1565100032_13092756_13092853_rain1_.jpg | ||
| − | + | ||
| − | https:// | + | |
| + | https://previews.123rf.com/images/bds/bds1606/bds160606423/58109799-hand-pouring-water-from-glass-.jpg | ||
Версія за 21:27, 14 листопада 2019
Люну́ти, -ну, -не́ш, гл. = Лину́ти (рос. Политься, хлынуть). Дощику, дощику!... люни як з луба!
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
ЛИНУ́ТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до лити. Галя вийшла на рундук, линула воду з кухля (Панас Мирний, I, 1949, 334); [Хведоська:] Як спитають мати, чого я так почервоніла, що я їм скажу? Хоч би хто линув на мене водою!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 54); Загуркотів грім, і на запилену землю линув дощ — буйний та теплий (Олександр Довженко, I, 1958, 95).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 487
