Відмінності між версіями «Плит»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плит2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плит2.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плит3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плит3.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плит4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 15:34, 13 листопада 2019
Плит, -та, м. Плотъ. Мнж. 189.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Тіло людини або інших живих істот (на противагу психіці, духовному началу). Тут кость і плоть і жир шкварчали (Іван Котляревський, I, 1952, 272); Вони [релігія й ідеалізм] розглядали її [людину] як істоту, що складається з двох відокремлених і прямо протилежних начал: плоті і душі (Наука і життя, 8, 1959, 45); // Людське тіло як носій, джерело чуттєвості. Бий поклони! І плоть старечу усмиряй. Святе писаніє читай, Читай, читай та слухай дзвона, А серцеві не потурай (Тарас Шевченко, II, 1963, 55); Не було в тім парубоцькім збентеженні грішного збурення плоті, а схвилювала хлопця лиш незборима сила дівочої краси (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 350); // перен., книжн. Конкретний матеріальний зміст чого-небудь. Для художника явище є тією плоттю, на основі якої він тільки і може вірно розкрити дійсність (Мистецтво, 2, 1956, 16).
Ілюстрації
|
|
|
|
