Відмінності між версіями «В’ючити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | В'ЮЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., що чим і що на що. Навантажувати робочих тварин вантажем, в'юками. — В походах і на війні запоріжці.. не мали з собою ні возів, ні ридванів, а все, що треба, в'ючили на коней (Олекса Стороженко, I, 1957, 264); Виводили із стайні коней й, сідлаючи їх, в'ючили переметними сумами й торбами (Данило Мордовець, I, 1958, 143). | + | '''В'ЮЧИТИ,''' чу, чиш, недок., перех., що чим і що на що. Навантажувати робочих тварин вантажем, в'юками. — В походах і на війні запоріжці.. не мали з собою ні возів, ні ридванів, а все, що треба, в'ючили на коней (Олекса Стороженко, I, 1957, 264); Виводили із стайні коней й, сідлаючи їх, в'ючили переметними сумами й торбами (Данило Мордовець, I, 1958, 143). |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 13:05, 10 листопада 2019
В’ючити, -чу, -чиш, гл. Вьючить. Все що треба, в’ючили на коней. Стор. II. 165.
Зміст
Сучасні словники
В'ЮЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., що чим і що на що. Навантажувати робочих тварин вантажем, в'юками. — В походах і на війні запоріжці.. не мали з собою ні возів, ні ридванів, а все, що треба, в'ючили на коней (Олекса Стороженко, I, 1957, 264); Виводили із стайні коней й, сідлаючи їх, в'ючили переметними сумами й торбами (Данило Мордовець, I, 1958, 143).
Ілюстрації
|
|
|
|
