|
|
Рядок 1: |
Рядок 1: |
| '''Літ, -ту, '''''м. ''Полетъ, леть. ''Цей і на літу хапа. ''Ном. № 5720. | | '''Літ, -ту, '''''м. ''Полетъ, леть. ''Цей і на літу хапа. ''Ном. № 5720. |
| [[Категорія:Лі]] | | [[Категорія:Лі]] |
− |
| |
− | ЛІТ 1, льоту і рідше лету, чол.
| |
− |
| |
− | 1. Те саме, що летіння. Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 139); Снаряди падали то тут, то там, скорочуючи літ (Яків Качура, Вибр., 1953, 311); Рання, рясна сивина, Тихим туманом розвійся. Лету в минуле не бійся, Пісне юнацька, ясна (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 45);
| |
− | Те саме, що літання. Над нами з хуркотом промайнув перший табунець чирят як знак початку вечірнього льоту (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 406).
| |
− | На літ кого, чого — відстань, яку може пролетіти хто-, що-небудь. Кривоніс, не пробіг і на літ стріли, як побачив ватагу (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 369).
| |
− | На льоту (лету): а) під час літання. Гуляла хуртовина по степах, замерзали подорожні, й пташки падали на лету (Олександр Довженко, I, 1958, 471); б) нашвидку, мимохідь. Син.. щось на лету гукнув батькові, але за гулом, за тупотом Оленчук нічого не розібрав (Олесь Гончар, II, 1959, 121); На льоту (лету) хапати (ловити): а) ловити кого-, що-небудь, що летить, літає. Ми кидали в двері поштового вагона мішок із сургучевою печаткою і на льоту хапали інший (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 39); б) швидко або мимохідь сприймати, засвоювати або розуміти що-небудь. Надаремно думка силувалася ловити на лету сей або той образ, ..прослідити його зв'язок з іншими (Іван Франко, VII, 1951, 120); Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 362).
| |
− |
| |
− | 2. Період найінтенсивнішого розмноження летючих комах. Весняний літ мух... триває від одного до трьох, місяців (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 113).
| |
− |
| |
− | 3.У давній Литві — грошова одиниця.
| |
− |
| |
− | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 526.
| |
− | ЛІТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову літературний, напр.: літконсультант, літфак.
| |
− |
| |
| | | |
| | | |