Відмінності між версіями «Шелесть»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
[[Файл:Depositphotos 126187580-stock-photo-the-leaves-are-falling.jpg|міні]] | [[Файл:Depositphotos 126187580-stock-photo-the-leaves-are-falling.jpg|міні]] | ||
[[Файл:Depositphotos 126187580-stock-photo-the-leaves-are-falling.jpg|обрамити]] | [[Файл:Depositphotos 126187580-stock-photo-the-leaves-are-falling.jpg|обрамити]] | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 20:17, 31 жовтня 2019
Шелесть, меж., выражающее шелесть, шумъ, внезапное появленіе. Поза кущем шось шелесть, шелесть. Ном. № 4356. Та до вдовівни навпростець шелесть за рушниками. Шевч. 588. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи губо. Ном. № 10830.
інші словники
Академічний тлумачний словник 1. Легке шарудіння; шерех. ШЕЛЕ́СТЬ, виг. Уживається як присудок за знач. шеле́снути. Іде Денис по полю переваги-ваги, голова як приліплена, очі в щілинках, рушниця десь аж за плечима теліпається. Раптом — шелесть що-небудь (Тют., Вир, 1964, 240).
2. розм. Те саме, що шасть. [Кіндрат Антонович:] А я, здуру, шелесть за рушниками. І вхопив приданого, в обидві жмені вхопив!.. (Кроп., II, 1958, 300).
