Відмінності між версіями «Мілкий»
(Створена сторінка: '''Мілки́й, -а́, -е́. '''Мелкій, неглубокій. Ум. '''Міленький. ''' Категорія:Мі) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мілки́й, -а́, -е́. '''Мелкій, неглубокій. Ум. '''Міленький. ''' | '''Мілки́й, -а́, -е́. '''Мелкій, неглубокій. Ум. '''Міленький. ''' | ||
+ | |||
+ | ==Словники сучасності== | ||
+ | Мілкий – що має невелику глибину. Мілка річка, мілка оранка, мілка миска. У переносному значенні – “неістотний”. | ||
+ | Нечіткість у вживанні слів дрібний і мілкий переносно часто може бути виправдана тим, що мовець або той, хто пише, вкладає в це поняття різний зміст. Наприклад, тема буває мілка, тобто неглибока, і дрібна, тобто маленька. Порівняймо у Івана Франка в “Маніпулянтці”: “Яким мілким видавався їй її власний ранішній суд!”, де без аналізу контексту важко збагнути, що саме означає тут мілкий – “неглибокий”, “поверховий” чи “дріб’язковий”, “нікчемний”. | ||
+ | Щоб з’ясувати, який з двох прикметників слід ужити, мовознавець Євгенія Чак радить підставити в речення їхні синоніми: до дрібний – малий, невеликий; до мілкий – неглибокий. Сказати, наприклад, “неглибокі гроші” не можна, цей вислів позбавлений змісту, а невеликі (тобто дрібні) гроші – словосполучення цілком можливе. Тому треба говорити дрібні гроші. Заміна слів дрібний і мілкий синонімами і в інших випадках дає змогу зробити правильний вибір. | ||
+ | |||
+ | ==Словник фразеологізмів== | ||
+ | пла́вати мі́лко (на мілко́му). Не мати достатніх здібностей, знань, сил, досвіду і т. ін. для якої-небудь справи. — В агротехніці ти плаваєш мілко. А без агрономічних знань бригадир рільничої бригади не бригадир (В. Логвиненко); Все робив, як треба, як має бути, а “нагортав” купу браку. Лише після обіду вже трохи пішло, як у Вілі. Гаврюшка теж плаває на мілкому (З газети). | ||
+ | |||
+ | сі́сти, як (мов, ні́би і т. ін.) рак на мілині́ (на мілко́му). Потрапити в скрутне, безвихідне або незручне становище. Це так якось вийшло, що він сів, як рак на мілині (З газети); — А ніяк не йметься віри, що сіли, мов рак на мілкому (Є. Гуцало). | ||
+ | |||
+ | як (мов, на́че і т. ін.) рак на мілко́му (на мілі́, на мілині́), зі сл. лиши́тися, зоста́тися і т. ін. Без засобів існування, без підтримки, без грошей. У тюрмі просидів він недовго, але вийшов з неї, лишившися буквально, як рак на мілкому, без будь-яких перспектив у майбутньому (З журналу); І зостались ми, 22 чоловіки, як рак на мілі (М. Кропивницький); Лишившись наче рак на мілині, він відправився в те село , де його батько був кілька років управителем (Минуле укр. театру). | ||
+ | |||
+ | ==Словник синонімів== | ||
+ | МІЛИНА́ (мілка частина водойми, небезпечна для судноплавства), МІЛИ́ЗНА, МІЛКЕ́, МІЛКОВО́ДДЯ, ОБМІ́ЛИНА, О́БМІЛЬ, ВІДМІ́ЛИНА (перев. прибережна, утворена наносами); БАР (наносний підводний вал у прибережній зоні моря або в гирлі річки); ПЕРЕ́МІЛ[ПЕРЕ́МІЛЬ]розм. (перев. яка йде від берега). Скраю, на мілині, ледь коливались червоні водорості (О. Донченко); Їх провідник не йшов навпростець. Йому доводилося робити чимало викрутасів, вишукуючи для себе мілизну (М. Трублаїні); Там, на мілкому, хтось купався (Є. Гуцало); Через мілководдя вони не могли підійти близько до коси, і люди кидалися в воду ще далеко від берега (С. Добровольський); Човен з розгону ткнувся в золотаву обмілину (З. Тулуб); Недалеко від перемілу, що хвилясто просвічувався світлою жовтизною, поставили ятері (М. Стельмах). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
[[Категорія:Мі]] | [[Категорія:Мі]] | ||
+ | [[категорія: Словник Грінченка і сучасності , Педагогічний інститут , слова 2019 року]] |
Поточна версія на 12:34, 14 жовтня 2019
Мілки́й, -а́, -е́. Мелкій, неглубокій. Ум. Міленький.
Словники сучасності
Мілкий – що має невелику глибину. Мілка річка, мілка оранка, мілка миска. У переносному значенні – “неістотний”. Нечіткість у вживанні слів дрібний і мілкий переносно часто може бути виправдана тим, що мовець або той, хто пише, вкладає в це поняття різний зміст. Наприклад, тема буває мілка, тобто неглибока, і дрібна, тобто маленька. Порівняймо у Івана Франка в “Маніпулянтці”: “Яким мілким видавався їй її власний ранішній суд!”, де без аналізу контексту важко збагнути, що саме означає тут мілкий – “неглибокий”, “поверховий” чи “дріб’язковий”, “нікчемний”. Щоб з’ясувати, який з двох прикметників слід ужити, мовознавець Євгенія Чак радить підставити в речення їхні синоніми: до дрібний – малий, невеликий; до мілкий – неглибокий. Сказати, наприклад, “неглибокі гроші” не можна, цей вислів позбавлений змісту, а невеликі (тобто дрібні) гроші – словосполучення цілком можливе. Тому треба говорити дрібні гроші. Заміна слів дрібний і мілкий синонімами і в інших випадках дає змогу зробити правильний вибір.
Словник фразеологізмів
пла́вати мі́лко (на мілко́му). Не мати достатніх здібностей, знань, сил, досвіду і т. ін. для якої-небудь справи. — В агротехніці ти плаваєш мілко. А без агрономічних знань бригадир рільничої бригади не бригадир (В. Логвиненко); Все робив, як треба, як має бути, а “нагортав” купу браку. Лише після обіду вже трохи пішло, як у Вілі. Гаврюшка теж плаває на мілкому (З газети).
сі́сти, як (мов, ні́би і т. ін.) рак на мілині́ (на мілко́му). Потрапити в скрутне, безвихідне або незручне становище. Це так якось вийшло, що він сів, як рак на мілині (З газети); — А ніяк не йметься віри, що сіли, мов рак на мілкому (Є. Гуцало).
як (мов, на́че і т. ін.) рак на мілко́му (на мілі́, на мілині́), зі сл. лиши́тися, зоста́тися і т. ін. Без засобів існування, без підтримки, без грошей. У тюрмі просидів він недовго, але вийшов з неї, лишившися буквально, як рак на мілкому, без будь-яких перспектив у майбутньому (З журналу); І зостались ми, 22 чоловіки, як рак на мілі (М. Кропивницький); Лишившись наче рак на мілині, він відправився в те село , де його батько був кілька років управителем (Минуле укр. театру).
Словник синонімів
МІЛИНА́ (мілка частина водойми, небезпечна для судноплавства), МІЛИ́ЗНА, МІЛКЕ́, МІЛКОВО́ДДЯ, ОБМІ́ЛИНА, О́БМІЛЬ, ВІДМІ́ЛИНА (перев. прибережна, утворена наносами); БАР (наносний підводний вал у прибережній зоні моря або в гирлі річки); ПЕРЕ́МІЛ[ПЕРЕ́МІЛЬ]розм. (перев. яка йде від берега). Скраю, на мілині, ледь коливались червоні водорості (О. Донченко); Їх провідник не йшов навпростець. Йому доводилося робити чимало викрутасів, вишукуючи для себе мілизну (М. Трублаїні); Там, на мілкому, хтось купався (Є. Гуцало); Через мілководдя вони не могли підійти близько до коси, і люди кидалися в воду ще далеко від берега (С. Добровольський); Човен з розгону ткнувся в золотаву обмілину (З. Тулуб); Недалеко від перемілу, що хвилясто просвічувався світлою жовтизною, поставили ятері (М. Стельмах).