Відмінності між версіями «Слимачок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 25: Рядок 25:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:[[Медіа:Назва_файлу.ogg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:[[Файл:Назва_зображення.jpg]]|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Копия_загруженное.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Копия_загруженное.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:26500671.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:26500671.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bd2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bd2.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}

Версія за 19:54, 12 жовтня 2019

Слимачок, -чка, м. Ум. отъ слимак.

Словник Грінченка

Безхребетна тварина роду черевоногих молюсків; равлик. Голе м'яке тіло слимака вкрите слизом, що залишається, як добре видимий слід, на шляху, яким проповз слимак. Слимак — сірого кольору (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 11); Виноградні слимаки давно споживаються в їжу людиною, а устриці вважаються делікатесом (Фізіологічний журнал, VII, 1, 1961, 5);  * У порівняннях. Вона, мов той слимак у свою шкаралущу, сховалась у власне горе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 122); За годиною година Слимаком повзе над ним [князем] (Іван Франко, XIII, 1954, 19).

Сучасні словники

Український фразеологічний словник мов слимак як (мов, ніби і т.ін.) ≤той≥ слимак, зі сл. лізти, повзти і т.ін., фам. Дуже повільно. Ах, мій Боже! лізе, як той слимак! — думала Софія, ведучи свою пані. Їй було сором (Леся Українка).

Цікавіфакти

Слимаки (також слизняки, слизні або слизуни) — молюски класу Черевоногих (Gastropoda) без черепашок, або з дуже маленькими внутрішніми черепашками, на відміну від равликів, які мають велику спіралевидну черепашку. Втрата або скорочення черепашки — набута ознака, і подібна структура тіла еволюційно розвинулася декілька разів незалежно, створюючи поліфілетичну групу організмів. Хоча внутрішні органи слизняків скручуються на 180 градусів протягом розвитку, їх тіла не подають ознак цього, маючи витягнену черво-подібну форму. Слизняки представлені як морськими, так і наземними видами. Головна група морських слизняків — ряд Nudibranchia. Подальша інформація стосується переважно сухопутних слизняків. М'які, слизисті тіла слизняків завжди знаходяться під загрозою висихання, тому екологія сухопутних слизняків обмежена вологим навколишнім середовищем. Цікаві факти Черевоногих молюсків більше, ніж інших видів. Вони живуть на землі (слимаки, равлики), в теплих морях та океанах ми можемо побачити слимаків, передньозяберних черевоногих — морські блюдеччка, живородки, морскі вушка. Розміри і зовнішній вигляд відрізняються, але їх об’єднує одне — вони повзають на череві, яке грає роль ніг. Черевоногі слимаки найбільш зубаті тварини у світі — в них біля 25 тисяч зубів. Найбільшим молюском цього типу — Syrinx aruanus, рекордсмен мав раковину розміром 80 сантиметрів, маса сягала 18 кілограмів. Він живе під водою і дихає зябрами. Рекордсмен серед тих, хто живе на землі — Achatina fulica, його нога сягає до 40 сантиметрів у довжину, маса — до одного кілограма. Запилення лісової рослини під назвою селезьоночник (росте в Росії) відбувається слимаками та слизнями.

Джерела

1.  Tuatara 25 (2): 48–63 http://www.nzetc.org/tm/scholarly/tei-Bio25Tuat02-t1-body-d2.html Пропущений або порожній |title= (довідка). 2. ↑ Паночіні С. Словник біологічної термінології / Науково-дослідчий інститут мовознавства ВУАН. — Харків: Держ. вид-во «Радянська школа», 1931. — 89 с.(Серія практичних словників. Випуск IV) (с. 71). 3. ↑ Балашов И. Охрана наземных моллюсков Украины. — Киев: Институт зоологии НАН Украины, 2016. — 272 с. (сс. 66-67) 4. ↑ Наймарк Е. Эволюция фаун разобрана на примере слизней Британии [1]

Ілюстрації

[[Зображення:Назва зображення.jpg|x140px]] Копия загруженное.jpg 26500671.jpg Bd2.jpg