Відмінності між версіями «Тулія»
(→Зовнішні посилання) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Liika11 2019-10-10 20-39.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Liika22 2019-10-10 20-40.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Liika33 2019-10-10 20-41.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Liika44 2019-10-10 20-42.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 19:45, 10 жовтня 2019
Тулія, -лії, ж. = Лійка 3. Шух. І. 169.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛІЙКА 1, и, жін.
1. Конус з трубкою, яким користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою або для фільтрування; // Такий же конус з трубкою, що застосовується для засипання в що-небудь сипучих речовин. Зверху барабана є люк, в який при засипанні зерна вставляється лійка (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 77); * У порівняннях. Піднялося величезною лійкою вгору кроваве [криваве] полум'я (Іван Франко, VIII, 1952, 406).
2. Посудина із впаяною в неї трубкою, перев. з ситечком, для поливання. Сухий ґрунт можна зволожити, поливаючи його з лійки з ситечком (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 303); На пустирі зібралася вся школа. У кожного цеберка або лійка (Олесь Донченко, V, 1957, 212); // Такий же посуд для змазування різними мастилами деталей машин. * У порівняннях. Біжить піт з женців, заливає очі, капає з носа, мов з лійки (Панас Мирний, I, 1954, 345).