Відмінності між версіями «Хлібопека»
(→Ілюстрації) |
(→Медіа) |
||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|gTUj-NPrvXs}} | {{#ev:youtube|gTUj-NPrvXs}} | ||
| + | {{#ev:youtube|s14PGRikiSs}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 16:43, 9 жовтня 2019
Хлібопе́ка, -ки, м. Хлѣбникъ, хлѣбопекъ. Шейк.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХЛІ́БНИК, а, чол., заст.
Той, хто випікає або продає хліб. Ще не мало йому приходилося у той день бігати. До хлібника, до різників, повара найняти (Панас Мирний, III, 1954, 286); Молодиці й старі діди-хлібники ловко вергали в піч, у другу, в третю — книші та паляниці для козацтва (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 333).
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПЕКАР, я, чол.
Робітник, який випікає хлібні вироби. Вітряні Гори були вулицею відвертих, чесних трудолюбів. Тут були пекарі, взуттєвики, цеглярі — робітники тих підприємств, які він бачив, ідучи сюди (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 368); — Я ливарник! — А я пекар! — Я шахтар! — Я ланкова! — Вчитель я! — Бібліотекар! — всіх нас творчість огріва (Павло Тичина, II, 1957, 238).
Ілюстрації
|
|
|
|
