Відмінності між версіями «Сіпати»

Поточна версія на 17:25, 6 жовтня 2019

Сіпати, -паю, -єш, одн. в. сіпнути, -пну, -неш, гл. Дергать, дернуть. Рудч. Ск. I. 13.

Сучасні словники

СІПАТИ, аю, аєш, недок.

1. перех. і неперех. Тягнути рвучкими, різкими рухами; смикати. Три молодиці вчепилися до кочерги та до деркача, кричали, тяглись, сіпали ті причандали на всі боки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 358); Буйвол сіпав каруцу, вона скрипить і котиться по замерзлих грудках дороги (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 87); У коридорі почулися кроки. Ідуть сюди. Ось уже біля дверей... Хтось сіпав за ручку (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 118); Чоловіки обступають коня.., заглядають у зуби, сіпають за гриву, гладять по шиї (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 70); // Термосити когось, привертаючи увагу. — Тату, я їсти хочу! — тихенько промовила Одарка, сіпаючи батька за рукав (Борис Грінченко, I, 1963, 278); Його сіпають за плисовий френч товариші, але він на них не зважав (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 89); Обступили [черниці] Ларивона. Сіпають, шарпають, плачуть (Микола Куліш, П'єси, 1960, 30). ♦ Біс сіпає за язик кого — комусь нестерпно хочеться сказати щось, хтось не стримується від зайвих слів. — Пробачте, що... — Пробачаю, — задавнений біс сіпав вчителя за язик, — що зробиш: вдача (Михайло Стельмах, I, 1962, 250); Сіпати за поли кого — те саме, що Смикати за поли (див. пола). [Коренєв:] О, ви ще в інституті, На кафедрі, пояснювали нам Конструкції, немов читали вірші. [Панащенко:] А ви, юначе, в ті часи мене За поли сіпали і з-під небес Тягли на грішну землю (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 354).

2. неперех., чим. Робити різкий рух якоюсь частиною тіла. Сіпати головою.

3. перех., перен., розм. Настирливо турбувати; надмірно хвилювати, тривожити кого-небудь. Доярки.. сіпали його [ветфельдшера] на всі боки (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 195).

4. перех. Викликати судорожне тремтіння. Підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка... (Панас Мирний, III, 1954, 241); Катрині губи вже сіпала нервова дрож, а в грудях шуміла буря (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 49); // безос. Завідувач увійшов блідий. Йому сіпало щоки. — Карету! — Хлопці вже подалися в аптеку дзвонити (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 91); // безос. Пульсуючи, тремтячи, поколюючи і т. ін., викликати болісне відчуття. Сухе тіло його ще дужче розгорялося; очі застилало заволокою; у висках — сіпало (Панас Мирний, I, 1954, 325); [Берест:] Гуля.. Ой!.. [Марія Тарасівна:] А що воно, — сіпає?.. [Берест:] Сіпав, шарпав, смикав, закручує так, що дихати не можна (Олександр Корнійчук, I, 1955, 92). ♦ Аж [за] жижки сіпа (сіпало) кого, у кого, безос. — те саме, що Аж жижки трясуться (трусяться, трусилися, затрусилися, задрижали) (див. жижки). Пішли [дід з Іваном].. прямо за пасіку, лісом. Мене, малого, аж за жижки сіпа побігти навзірці за ними та раз — у лісі темно — страшно, а вдруге — мати сама у хаті (Панас Мирний, I, 1954, 188); У Проценка аж жижки під ногами сіпало; а перед очима розвернувся рівний та чистий двір, а посеред нього — весілля... (Панас Мирний, III, 1954, 203)