Відмінності між версіями «Зубчик»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Зубчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''зубець. ''' Категорія:Зу)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Зубчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''зубець. '''
+
'''Зубчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''зубець. ''' '''1)'''Гострий виступ на чому-небудь. '''2)'''Зуб. '''3)''' Гострі верхи гір, вершини дерев у лісі. '''4)'''Елемент орнаменту.
 +
Я здорово граю на гребінці. Приладнаю між зубчиками папірець, притулю до губів і дму (Олесь Донченко, Перемога.., 1949, 4)
 +
 
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://slovopedia.org.ua/93/53399/883328.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
 +
зубчик
 +
-а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до зубець.
 +
2》 у знач. присл. зубчиками. Нерівно, гострими виступами.
 +
 
 +
===[http://sum.in.ua/s/chortenja Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
1. Зменш.-пестл. до зубець. Я здорово граю на гребінці. Приладнаю між зубчиками папірець, притулю до губів і дму (Олесь Донченко, Перемога.., 1949, 4); Різальне лезо серпа має насічку, що утворює по його кромці дрібні гострі зубчики, як у дрібнозубчастої пилки (Зернові комбайни, 1957, 7).
 +
2. у знач. присл. зубчиками. Нерівно, гострими виступами. Руки бігали по тісті, виробляли шишки, викачували, розкачували довгі качалочки, розпліскували, вирізували зубчиками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 73); З конверта випала фотокартка, красиво зубчиками обрізана (Іван Сенченко, Опов., 1959, 42).
 +
 
 +
ЗУБЕЦЬ 1. спец. Гострий виступ на чому-небудь; частина знаряддя, інструмента, деталі механізму і т. ін. у формі гострого виступу; зуб (у 2 знач.). Чеше він закудлану голову, а волосся тріщить на йому, аж зубці з гребінця сипляться (Нечуй-Левицький, III, 1956, 268); Воли ступають, а за ними тягнуться — Зубцями вгору — борони (Микола Зеров, Вибр., 1966, 264).
 +
2. перев. мн., зубці, ів. Надбудовані на фортечній стіні, башті і т. ін. стовпчики з рівним віддаленням один від одного. Високий зубчастий мур оперізує їх [вежі] рудим кам'яним поясом, і кожен зубець нагадує хвіст велетенської рибини (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 448);
 +
//  Гострі верхи гір, вершини дерев у лісі і т. ін., що виділяються ламаною лінією. Сплять ще велетні-гори під чорним буком, а по сірих зубцях Бабу гана повзуть, мов дим густий, білії хмари (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 109);
 +
//  Елемент орнаменту. При вишиванні зубців довжину стібків поступово збільшують, а потім зменшують на одну горизонтальну нитку (Українське народне художнє вишивання, 1958, 41).
 +
 
 +
===[https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B7%D1%83%D0%B1%D1%87%D0%B8%D0%BA Матеріал з Вікісловника]===
 +
1)розм. зменш.-пестл.  до зубець ; невеликий виступ на чому-небудь.
 +
2)розм. окрема частина цибулини часнику.
 +
 
 +
===[http://rymy.in.ua/s/zubchyk Онлайн словник українських рим]===
 +
Рими до слова "Зубчик":
 +
чубчик, любчик, горобчик, хлібчик, калачик, дукачик, пароплавчик, шевчик, живчик, вовчик, олівчик, глечик, городчик, покажчик, небіжчик, зайчик, побігайчик, трамвайчик, крайчик, окрайчик, паничик, мазунчик, цвіркунчик, питунчик, пестунчик, красунчик, данчик, майданчик, каганчик, балаганчик, панчик, капканчик, баранчик, ресторанчик, мізинчик, вазончик, талончик, пагінчик, камінчик, пломінчик, промінчик, ослінчик, кінчик, ромчик, супчик, стовпчик, чепчик, хлопчик, окопчик, абажурчик, снігурчик, базарчик, старчик, цеберчик, комірчик, лазутчик, братчик, панібратчик, льотчик, ліфчик, вандальчик, пальчик, капральчик, костьольчик, кульчик, стільчик, м’ячик, ключик, чик, процик, цуцик, п’єцик, квадратик, братик, хрещатик, солдатик, халатик, кирпатик, патик, фанатик, лунатик, схизматик, математик, флегматик, стигматик, граматик, кігтик, втик, єретик, шкелетик, амулетик, букетик, поетик, генетик, критик, галактик, діамантик, романтик, атлантик, студентик.
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[https://thumbs.dreamstime.com/t/knoblauchzehe-28280514.jpg]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[http://medtogs.com.ua/idata/products/180601-113734-1304.jpg]]
 +
|}
 +
 
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Зу]]
 
[[Категорія:Зу]]

Поточна версія на 13:53, 6 жовтня 2019

Зубчик, -ка, м. Ум. отъ зубець. 1)Гострий виступ на чому-небудь. 2)Зуб. 3) Гострі верхи гір, вершини дерев у лісі. 4)Елемент орнаменту. Я здорово граю на гребінці. Приладнаю між зубчиками папірець, притулю до губів і дму (Олесь Донченко, Перемога.., 1949, 4)

Сучасні словники

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

зубчик -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до зубець. 2》 у знач. присл. зубчиками. Нерівно, гострими виступами.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Зменш.-пестл. до зубець. Я здорово граю на гребінці. Приладнаю між зубчиками папірець, притулю до губів і дму (Олесь Донченко, Перемога.., 1949, 4); Різальне лезо серпа має насічку, що утворює по його кромці дрібні гострі зубчики, як у дрібнозубчастої пилки (Зернові комбайни, 1957, 7). 2. у знач. присл. зубчиками. Нерівно, гострими виступами. Руки бігали по тісті, виробляли шишки, викачували, розкачували довгі качалочки, розпліскували, вирізували зубчиками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 73); З конверта випала фотокартка, красиво зубчиками обрізана (Іван Сенченко, Опов., 1959, 42).

ЗУБЕЦЬ 1. спец. Гострий виступ на чому-небудь; частина знаряддя, інструмента, деталі механізму і т. ін. у формі гострого виступу; зуб (у 2 знач.). Чеше він закудлану голову, а волосся тріщить на йому, аж зубці з гребінця сипляться (Нечуй-Левицький, III, 1956, 268); Воли ступають, а за ними тягнуться — Зубцями вгору — борони (Микола Зеров, Вибр., 1966, 264). 2. перев. мн., зубці, ів. Надбудовані на фортечній стіні, башті і т. ін. стовпчики з рівним віддаленням один від одного. Високий зубчастий мур оперізує їх [вежі] рудим кам'яним поясом, і кожен зубець нагадує хвіст велетенської рибини (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 448); // Гострі верхи гір, вершини дерев у лісі і т. ін., що виділяються ламаною лінією. Сплять ще велетні-гори під чорним буком, а по сірих зубцях Бабу гана повзуть, мов дим густий, білії хмари (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 109); // Елемент орнаменту. При вишиванні зубців довжину стібків поступово збільшують, а потім зменшують на одну горизонтальну нитку (Українське народне художнє вишивання, 1958, 41).

Матеріал з Вікісловника

1)розм. зменш.-пестл. до зубець ; невеликий виступ на чому-небудь. 2)розм. окрема частина цибулини часнику.

Онлайн словник українських рим

Рими до слова "Зубчик": чубчик, любчик, горобчик, хлібчик, калачик, дукачик, пароплавчик, шевчик, живчик, вовчик, олівчик, глечик, городчик, покажчик, небіжчик, зайчик, побігайчик, трамвайчик, крайчик, окрайчик, паничик, мазунчик, цвіркунчик, питунчик, пестунчик, красунчик, данчик, майданчик, каганчик, балаганчик, панчик, капканчик, баранчик, ресторанчик, мізинчик, вазончик, талончик, пагінчик, камінчик, пломінчик, промінчик, ослінчик, кінчик, ромчик, супчик, стовпчик, чепчик, хлопчик, окопчик, абажурчик, снігурчик, базарчик, старчик, цеберчик, комірчик, лазутчик, братчик, панібратчик, льотчик, ліфчик, вандальчик, пальчик, капральчик, костьольчик, кульчик, стільчик, м’ячик, ключик, чик, процик, цуцик, п’єцик, квадратик, братик, хрещатик, солдатик, халатик, кирпатик, патик, фанатик, лунатик, схизматик, математик, флегматик, стигматик, граматик, кігтик, втик, єретик, шкелетик, амулетик, букетик, поетик, генетик, критик, галактик, діамантик, романтик, атлантик, студентик.

Ілюстрації

[[1]] [[2]]


Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання