Відмінності між версіями «Вивчати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 4: Рядок 4:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
ВИВЧА́ТИ, аю, аєш, недок., ВИ́ВЧИТИ, чу, чиш, док., перех.
 +
 +
1. Навчаючись, набувати певних знань, відомостей в якій-небудь галузі; опановувати щось. Сам каган Симеон був високоосвіченою людиною, знав мови, вивчав багато наук, наповнив палати своїх теремів книгами (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 205); Він вивчив молдавську мову, яка схожа на румунську (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 104);
 +
//  Науково досліджувати. Вони [комсомольці] також пішли.. вивчать вітрів закономірний лад, виводити пшеницю многолітню, життя нового виростити сад (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 76); Будову різних тіл вдалося дуже добре вивчити за допомогою рентгенівських променів (Наука і життя, 10, 1956, 10);
 +
//  Набувати майстерності у чомусь. [Арсен:] Справжні танці — то мистецтво, яке теж треба змалку вивчати (Захар Мороз, П'єси, 1959, 318).
 +
 +
2. Учачи, запам'ятовувати, засвоювати. Шевченкового «Кобзаря» [І. Франко] вивчив напам'ять (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28); Загін добре вивчив читати цього вірша колективно, він влучив просто в ціль (Олесь Донченко, I, 1956, 78).
 +
 +
3. Навчати кого-небудь чомусь. [Конон:] Мене вивчав той шорник, що недавно у попа лагодив хомути (Марко Кропивницький, II, 1958, 418); [Марія Михайлівна:] Ну, то ходім, я вам покажу, як розбирати гвинтівку, а потім і стріляти вивчу (Іван Кочерга, II, 1956, 222);
 +
//  тільки док. Дати освіту. — Цей в мене буде великим чоловіком... Я його у школу віддам, вивчу вражого сина (Панас Мирний, IV, 1955, 70); Покійна дружина зоставила мені двох дочок, — одну я вже вивчив — поїхала в Арктику (Юрій Яновський, I, 1954, 21).
 +
 +
4. Старанно ознайомлюючись, спостерігаючи, намагатися збагнути, зрозуміти кого- або що-небудь, зробити певні висновки. Посідавши, вони деякий час мовчки вивчали один одного (Олесь Гончар, I, 1954, 495); Водночас я хочу якнайдокладніше вивчити завод, мати вичерпні відомості про технологічні процеси на ньому (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 152); Лобанов уже добре вивчив Сиволапа, знав, що від нього особливої ретельності в роботі ждати нічого (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 180).
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 368.
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 09:56, 4 жовтня 2019

Вивча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. вивчити, -чу, -чиш, гл. 1) Выучивать, выучить. 2) Научать, научить. Вивчив дітей, як сказать. 3) Изучать, изучить.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ВИВЧА́ТИ, аю, аєш, недок., ВИ́ВЧИТИ, чу, чиш, док., перех.

1. Навчаючись, набувати певних знань, відомостей в якій-небудь галузі; опановувати щось. Сам каган Симеон був високоосвіченою людиною, знав мови, вивчав багато наук, наповнив палати своїх теремів книгами (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 205); Він вивчив молдавську мову, яка схожа на румунську (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 104); // Науково досліджувати. Вони [комсомольці] також пішли.. вивчать вітрів закономірний лад, виводити пшеницю многолітню, життя нового виростити сад (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 76); Будову різних тіл вдалося дуже добре вивчити за допомогою рентгенівських променів (Наука і життя, 10, 1956, 10); // Набувати майстерності у чомусь. [Арсен:] Справжні танці — то мистецтво, яке теж треба змалку вивчати (Захар Мороз, П'єси, 1959, 318).

2. Учачи, запам'ятовувати, засвоювати. Шевченкового «Кобзаря» [І. Франко] вивчив напам'ять (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28); Загін добре вивчив читати цього вірша колективно, він влучив просто в ціль (Олесь Донченко, I, 1956, 78).

3. Навчати кого-небудь чомусь. [Конон:] Мене вивчав той шорник, що недавно у попа лагодив хомути (Марко Кропивницький, II, 1958, 418); [Марія Михайлівна:] Ну, то ходім, я вам покажу, як розбирати гвинтівку, а потім і стріляти вивчу (Іван Кочерга, II, 1956, 222); // тільки док. Дати освіту. — Цей в мене буде великим чоловіком... Я його у школу віддам, вивчу вражого сина (Панас Мирний, IV, 1955, 70); Покійна дружина зоставила мені двох дочок, — одну я вже вивчив — поїхала в Арктику (Юрій Яновський, I, 1954, 21).

4. Старанно ознайомлюючись, спостерігаючи, намагатися збагнути, зрозуміти кого- або що-небудь, зробити певні висновки. Посідавши, вони деякий час мовчки вивчали один одного (Олесь Гончар, I, 1954, 495); Водночас я хочу якнайдокладніше вивчити завод, мати вичерпні відомості про технологічні процеси на ньому (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 152); Лобанов уже добре вивчив Сиволапа, знав, що від нього особливої ретельності в роботі ждати нічого (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 180).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 368.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання