Відмінності між версіями «Дорошенко Неллі Йосипівна /Книга пам'яті»

Версія за 10:46, 3 червня 2019

Дорошенко Неллі Йосипівна

Роки життя

Біографія

Дорошенко Неллі Йосипівна народилася 15 липня 1938 р. у м. Київ. Освіту отримала в Ржищівському педагогічному училищі за спеціальністю учитель початкових класів. Після закінчення училища з 1957 р. працювала вчителем фізичного виховання у середній школі №7 м. Фастова; з 1958 р. викладачем співів та вихователем шкільного інтернату Великогуляківської школи Фастівського району. Одружившись, переїхала до Києва, де почала працювати вчителем початкових класів середньої школи №168 м. Києва. У 1967 році закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. О.М. Горького за спеціальністю вчитель початкових класів, вчитель середньої школи. З 1978 р. по 1985 р. Неллі Йосипівна працювала заступником директора з навчально-виховної роботи в 1-3 класах середньої школи №30 м. Києва. З серпня 1985 року Дорошенко Н. Й. почала працювати в педагогічному училищі №3 (нині Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка) на посаді викладача практичного навчання з методикою трудового навчання. З квітня 1987 року переведена на посаду викладача методики математики. З червня 2006 року до серпня 2016 року Неллі Йосипівна працювала в Університетському коледжі Київського університету імені Бориса Грінченка викладачем педагогічної практики з методики математики, виховної та позанавчальної роботи в групі продовженого дня.

Здобутки

Спогади

Нам не дано передбачати

Як слово наше відгукнеться

У житті людини трапляються події, явища, обставини, коли відкривається нове віконце у професію, з’являється незвичний погляд на ніби то звичайні явища… Так доля на освітянській дорозі поєднала нас з Неллі Йосипівною на педагогічних практиках студентів. З’явилась можливість побачити, як вчитель готується до зустрічі із школяриками, до уроків і занять. Підводила, підтримувала в думці, що «все у наших руках…». Неллі Йосипівна була активним членом Всеукраїнської культурно-освітньої Асоціації гуманної педагогіки та Центру інноваційної педагогіки і психології імені М.К. Реріха. Багаторічна дружба та співпраця з Шалвою та Паатою Амонашвілі була джерелом і наснагою для Неллі Йосипівни у роботі. Саме тому, такими яскравими були у Неллі Йосипівни проекти: «Багато дітей, багато домівок і всюди життя», «Поспішайте діти, будемо вчитись літати», «Навчаючи інших, навчаємось самі. Виховуючи вас, виховуємось самі». Неллі Йосипівна була обдарована глибокою мудрістю. Залишила на спомин свої переконання: «необхідність розвивати сяюче творче терпіння»; «радість є особливою мудрістю»; «говорити дітям, як ми чекаємо зустрічі з ними»… Вчила студентів літати: високо, стрімко, далеко, красиво. Маю дарунок від Неллі Йосипівни. Одного разу подарувала «Хай мислиться мислиме» Д. С. Лихачов. Неллі Йосипівно! Світла пам’ять Вам! Віра Любарова.

Примітки