Відмінності між версіями «Пожар»
(Оформлення статті) |
(Оформлення статті) |
||
Рядок 43: | Рядок 43: | ||
{{#ev:youtube| bvxMauGUsn4}} | {{#ev:youtube| bvxMauGUsn4}} | ||
{{#ev:youtube| QLtlc5Xvd9s}} | {{#ev:youtube| QLtlc5Xvd9s}} | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | http://cikavosti.com/tsikavi-fakti-pro-pozhezhu/ |
Поточна версія на 21:47, 15 січня 2019
Пожар, -ру́, м. Пожаръ. Викресали вогню із ружини да й пустили пожар по долині. Чуб. V. 850. На пожар спускати. Сжигать. А галеру на пожар спускали. АД. І. 219. Въ пѣсняхъ иногда въ значеніи выжженнаго мѣста: Біжитьпідбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. АД. І. 114. Ум. Пожарець, пожаречок. А взяв же його (бранця) по пужарові, чорний пужарець ніженьки ком. АД. І. 24. Да повів же його да пожаречком. АД. І. 26.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПОЖА́Р, у, чол. Те саме, що пожежа. Аж глядь — у Прокопа пожар, все в Прокопа згоріло (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 131); Знищивши рослинний покрив лісу, низовий пожар зупинився на мить перед ялиновим насадженням (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 77); Ляхи мерзли, а козаки Грілись на пожарі (Тарас Шевченко, I, 1963, 131); Як тебе [аісне] почала я співати, В мене очі горіли, мов жар, І зайнявся у грудях пожар (Леся Українка, I, 1951, 125); Буду згадувать серця пожари, як на гору до неї я йшов... (Володимир Сосюра, I, 1957, 220); [Гай дай:] Прощай, море! Ми роздуємо на землі такий пожар, що закипиш і ти вогнем червоним (Олександр Корнійчук, I, 1955, 80); * Образно. Кров раптом залляла йому обличчя, ..а серед того пожару біліли жовтаві вуса і сердито плавали очі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 398); * У порівняннях. Невідворотно, як гнаний вітром степовий пожар, насувалося лихо (Олесь Гончар, II, 1959, 92).
♦ На пожар спускати — палити, спалювати. А галеру на пожар спускали (Словник Грінченка); Як (мов, немов і т. ін.) на пожар — те саме, що Як (мов, немов і т. ін.) на пожежу (див. пожежа). Ад'ютант пробіг, як на пожар, важко брязкаючи блискучими.. шпорами (Олесь Гончар, III, 1959, 197); Ось стоїть він напідпитку На порозі гуртожитку І кричить, мов на пожар (Степан Олійник, Вибр., 1959, 194).
Орфографічний словник української мови
пожар
іменник чоловічого роду
пожежа
Словник Грінченка
Пожар, -ру́, м. Пожаръ. Викресали вогню із ружини да й пустили пожар по долині. Чуб. V. 850. на пожар спускати. Сжигать. А галеру на пожар спускали. АД. І. 219. Въ пѣсняхъ иногда въ значеніи выжженнаго мѣста: Біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. АД. І. 114. Ум. пожарець, пожаречок. А взяв же його (бранця) по пужарові, — чорний пужарець ніженьки ком. АД. І. 24. Да повів же його да пожаречком. АД. І. 26.
Іноземними мовами
Glosbe
пожежа
Gender: іменник жіночого роду; Type: noun;
- fire { noun }
occurrence of fire in a certain place
- conflagration { noun }
great and destructive fire
a large, ferocious, and destructive fire
- blaze { noun }
fire, conflagration (occurrence of fire in a certain place)
Ілюстрації
x140px |