Відмінності між версіями «Пересохнути»
м (перейменував «Пересохти» на «Пересохнути») |
м |
||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Пе]] | [[Категорія:Пе]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | <big>'''[http://sum.in.ua/s/staristj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''</big> | ||
+ | |||
+ | 1. Втрачаючи вологу, ставати дуже сухим, надто висихати (про все або багато чого-небудь); висихати цілком, суцільно (про що-небудь). — Земля лежить незасіяна, пересихав (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 19); [Поміщиця:] Яка спека, яка спека.. Так все пересохло. що не горить, а вибухає, як порох (Олександр Корнійчук, I, 1955, 152); | ||
+ | // Ставати безводним або маловодним (про водойми, русла рік, джерела і т. ін.). Це був чудовий струмочок з дзвінкою кришталевою водою. Черняєва висловила думку, що цей струмок колись був значно більшим і тепер пересихає (Олесь Донченко, II, 1956, 29); Річки степового Криму наповнюються лише навесні, влітку русла їх здебільшого пересихають (Наука і життя, 6, 1966, 42); Ліс зелений зів'янув від сонця І криниця світла пересохла, А краса дівоча не зів'яла (Леонід Первомайський, Слов. балади, 1946, 82); | ||
+ | // Утрачати звичайну вологість (про губи, язик, горло і т. ін.). Віє од неї [дівчини].. таємною тишею, чарами-дрімотами, — і злипаються очі, дубіє язик у роті, пересихає од тих чарів (Степан Васильченко, I, 1959, 229); [Семен:] Промочи, промочи горло: певно, пересохло!.. (Марко Кропивницький. 1, 1958, 64); Пити хотілось нестерпно. Все, здавалось, пересохло, горіло йому всередині (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 31); | ||
+ | // безос. В роті пересихало й горло стискали спазми (Василь Козаченко, Вибр.. 1947, 71); У нього раптом пересохло в горлі (Олександр Довженко, I, 1958, 175). | ||
+ | |||
+ | 2. Втрачаючи природну зволоженість, соки і т. ін., ставати занадто сухим, висихати більше, ніж слід (про рослини). Зілля.. пересихало на комині (Михайло Стельмах, I, 1962, 139); Досить хоч трошечки пересохнути бобам, як вони лускаються, а зерно розлітається на всі боки (Радянська Україна, 6.VIII 1961, 2). |
Версія за 00:29, 12 січня 2019
Пересо́х(ну)ти. См. Пересихати.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Втрачаючи вологу, ставати дуже сухим, надто висихати (про все або багато чого-небудь); висихати цілком, суцільно (про що-небудь). — Земля лежить незасіяна, пересихав (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 19); [Поміщиця:] Яка спека, яка спека.. Так все пересохло. що не горить, а вибухає, як порох (Олександр Корнійчук, I, 1955, 152); // Ставати безводним або маловодним (про водойми, русла рік, джерела і т. ін.). Це був чудовий струмочок з дзвінкою кришталевою водою. Черняєва висловила думку, що цей струмок колись був значно більшим і тепер пересихає (Олесь Донченко, II, 1956, 29); Річки степового Криму наповнюються лише навесні, влітку русла їх здебільшого пересихають (Наука і життя, 6, 1966, 42); Ліс зелений зів'янув від сонця І криниця світла пересохла, А краса дівоча не зів'яла (Леонід Первомайський, Слов. балади, 1946, 82); // Утрачати звичайну вологість (про губи, язик, горло і т. ін.). Віє од неї [дівчини].. таємною тишею, чарами-дрімотами, — і злипаються очі, дубіє язик у роті, пересихає од тих чарів (Степан Васильченко, I, 1959, 229); [Семен:] Промочи, промочи горло: певно, пересохло!.. (Марко Кропивницький. 1, 1958, 64); Пити хотілось нестерпно. Все, здавалось, пересохло, горіло йому всередині (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 31); // безос. В роті пересихало й горло стискали спазми (Василь Козаченко, Вибр.. 1947, 71); У нього раптом пересохло в горлі (Олександр Довженко, I, 1958, 175).
2. Втрачаючи природну зволоженість, соки і т. ін., ставати занадто сухим, висихати більше, ніж слід (про рослини). Зілля.. пересихало на комині (Михайло Стельмах, I, 1962, 139); Досить хоч трошечки пересохнути бобам, як вони лускаються, а зерно розлітається на всі боки (Радянська Україна, 6.VIII 1961, 2).