Відмінності між версіями «Перевозчиков Віктор Іванович/Книга пам'яті»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Біографія== | ==Біографія== | ||
| + | Віктор Іванович Перевозчиков працював у Київському університеті | ||
| + | імені Бориса Грінченка з січня 2004 р., з 2006 р. – на посаді професора | ||
| + | кафедри економічної теорії та методики навчання економіки (нині – кафедра | ||
| + | фінансів та економіки). У період з 2009 по 2012 рр. займав посаду завідувача | ||
| + | кафедри, був членом Вченої Ради Університету | ||
| + | Це був фахівець з енциклопедичними знаннями як у галузі економіки, | ||
| + | так і в інших сферах. 1980 р. Віктор Іванович захистив кандидатську | ||
| + | дисертацію за темою «Виникнення та розвиток державно-монополістичного | ||
| + | капіталізму (на прикладі Англії)». Працюючи в академічному Інституті | ||
| + | соціальних та економічних проблем зарубіжних країн, він досліджував | ||
| + | питання транснаціональних корпорацій у світовій економіці. | ||
| + | 1990 р. захистив докторську дисертацію «Теоретичні проблеми | ||
| + | управління власністю». 1993 р. був обраний академіком Української Академії | ||
| + | Наук, відділення «Економіка». | ||
| + | Віктор Іванович 1990-2003 рр. займав керівні посади у науково-виробничій | ||
| + | фірмі «Атон» при Українській Академії Наук Національного прогрессу. | ||
| + | У період з 08.06.98 р. по 17.12.03 р. Віктор Іванович працював директором | ||
| + | Інституту економічних досліджень Української Академії Наук Національного | ||
| + | прогресу. | ||
| + | Працюючи у Київському університеті імені Бориса Грінченка, Віктор | ||
| + | Іванович продовжував активну наукову діяльність. У колі його інтересів були | ||
| + | економічна теорія, економічна політика, історія економіки України. | ||
| + | Віктор Іванович є автором понад 100 публікацій – монографій, | ||
| + | наукових статей, навчальних посібників. Серед яких – «Держава та | ||
| + | економіка: механізм взаємодії», «Економічна теорія: політика | ||
| + | роздержавлення», «Історія економіки українських земель (кінець ІХ - | ||
| + | початок ХХ ст..)», «Вивчення економічних питань у курсі історії України: | ||
| + | Навчальний посібник», «Економічні питання в курсі історії України (1900- | ||
| + | 1920 рр.): Навчальний посібник», «Економічна історія українських земель | ||
| + | (Х-ХVІІІ ст.): Навчальний посібник», «Економіка українських земель у | ||
| + | термінах «Словаря української мови» Бориса Грінченка». | ||
| + | Будучи природженим керівником і лідером, Віктор Іванович створив на | ||
| + | кафедрі ділову і дуже доброзичливу атмосферу, яка збереглася й досі. Він | ||
| + | дійсно був відданим справі науки і служіння Університету. | ||
| + | Маючи перспективне мислення, у 2007 р. Віктор Іванович став | ||
| + | ініціатором створення Української Академії Акмеологічних Наук, доклавши | ||
| + | в подальшому значних зусиль для її розвитку. | ||
| + | Небагато хто знав, що Віктор Іванович також був літературно і музично | ||
| + | обдарованою людиною. | ||
| + | Звісно, незамінних немає. Але цей вислів стосується посад, а не людей. | ||
| + | Надзвичайно талановитий, неординарний, надійний, завжди готовий | ||
| + | допомогти – таким залишиться Віктор Іванович у серцях його колег, і заміну | ||
| + | йому знайти неможливо. | ||
==Здобутки== | ==Здобутки== | ||
==Основні публікації== | ==Основні публікації== | ||
Версія за 11:05, 18 грудня 2018
Роки життя
21 березня 1947 – 8 серпня 2014 рр.
Біографія
Віктор Іванович Перевозчиков працював у Київському університеті імені Бориса Грінченка з січня 2004 р., з 2006 р. – на посаді професора кафедри економічної теорії та методики навчання економіки (нині – кафедра фінансів та економіки). У період з 2009 по 2012 рр. займав посаду завідувача кафедри, був членом Вченої Ради Університету Це був фахівець з енциклопедичними знаннями як у галузі економіки, так і в інших сферах. 1980 р. Віктор Іванович захистив кандидатську дисертацію за темою «Виникнення та розвиток державно-монополістичного капіталізму (на прикладі Англії)». Працюючи в академічному Інституті соціальних та економічних проблем зарубіжних країн, він досліджував питання транснаціональних корпорацій у світовій економіці. 1990 р. захистив докторську дисертацію «Теоретичні проблеми управління власністю». 1993 р. був обраний академіком Української Академії Наук, відділення «Економіка». Віктор Іванович 1990-2003 рр. займав керівні посади у науково-виробничій фірмі «Атон» при Українській Академії Наук Національного прогрессу. У період з 08.06.98 р. по 17.12.03 р. Віктор Іванович працював директором Інституту економічних досліджень Української Академії Наук Національного прогресу. Працюючи у Київському університеті імені Бориса Грінченка, Віктор Іванович продовжував активну наукову діяльність. У колі його інтересів були економічна теорія, економічна політика, історія економіки України. Віктор Іванович є автором понад 100 публікацій – монографій, наукових статей, навчальних посібників. Серед яких – «Держава та економіка: механізм взаємодії», «Економічна теорія: політика роздержавлення», «Історія економіки українських земель (кінець ІХ - початок ХХ ст..)», «Вивчення економічних питань у курсі історії України: Навчальний посібник», «Економічні питання в курсі історії України (1900- 1920 рр.): Навчальний посібник», «Економічна історія українських земель (Х-ХVІІІ ст.): Навчальний посібник», «Економіка українських земель у термінах «Словаря української мови» Бориса Грінченка». Будучи природженим керівником і лідером, Віктор Іванович створив на кафедрі ділову і дуже доброзичливу атмосферу, яка збереглася й досі. Він дійсно був відданим справі науки і служіння Університету. Маючи перспективне мислення, у 2007 р. Віктор Іванович став ініціатором створення Української Академії Акмеологічних Наук, доклавши в подальшому значних зусиль для її розвитку. Небагато хто знав, що Віктор Іванович також був літературно і музично обдарованою людиною. Звісно, незамінних немає. Але цей вислів стосується посад, а не людей. Надзвичайно талановитий, неординарний, надійний, завжди готовий допомогти – таким залишиться Віктор Іванович у серцях його колег, і заміну йому знайти неможливо.
