Відмінності між версіями «Ячати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 28: Рядок 28:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 16:46, 28 листопада 2018

Ячати, ячу, ячи́ш, гл. 1) Кричать по лебединому. АД. І. 253. Піди ти степом по над Дніпром, послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. АД. І. 248. 2) Кричать, шумѣть (о многихъ людяхъ). АД. І. 216. Ви, туркияничари, помаленьку ячіте, мого вірного клюшника не збудіте. АД. І. 213. Через поле чути глухий гомін, ячать здалеку людські голоси. К. ЧР. 314. Уже пізно, а й досі діти ячать. Лебед. у. См. Якотіти.

Сучасні словники

Жалібно кричати, квилити (про птахів, перев. лебедів). На озерах, на болотах Крила птахів лопотять: Сірі гуси ізнялися, Білі лебеді ячать (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 353); Над водою урагани мчать, Паруси злітають над водою, Понад піною холодною, рудою Журавлі потомлені ячать (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 32); Гуси ячать над землею (Борис Олійник, На лінії.., 1972, 49); * Образно. Блакить ячить, і гори, як орган, І пісня, як рука, що не дає укласти (Леонід Первомайський, I, 1958, 130); Вози, спускаючись на гарячих гальмах, лунко ячали в міжгір'ї, мов лебеді з старовинних слов'янських пісень (Олесь Гончар, III, 1959, 338).

Ілюстрації

26b.jpg Depositphotos 104184474-stock-photo-swans-in-flight.jpg F1ddae2c0fd9f18031bb6a21211a6b9c.jpg Grus-2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/ https://www.youtube.com/ https://www.google.com.ua/imghp?hl=ru

Зовнішні посилання