Відмінності між версіями «Роздивлятися»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | РОЗДИВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., РОЗДИВИТИСЯ, дивлюся, дивишся; мн. роздивляться; док. | |
| + | |||
| + | 1. перех. і без додатка, також на кого—що. Уважно оглядаючи, розглядаючи, ознайомлюватися з ким-, чим-небудь. Через кілька хвилин хлопці вже сиділи в холодку під грушею та й роздивлялися на книжку з малюнками (Борис Грінченко, II, 1963, 15); Якусь хвилину вона мовчки роздивлялася Надію з голови до п'ят і щось зважувала (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 9); Вона тобі й цикаду, і ящірку сама зловить, щоб зблизька її з дітьми роздивитись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 221); | ||
| + | // Пильно вдивляючись, старанно розглядаючи, помічати, розрізняти, бачити кого-, що-небудь. З-за світла замаячила перед ним лиса голова.. Яків аж на стіл зліг, роздивляючись та пізнаючи (Панас Мирний, I, 1954, 294); Давид похмурився і пильно став роздивлятися на заголовок книжки. І дивно — не прочитає заголовка (Андрій Головко, II, 1957, 100); Я довго-довго придивлявся... Це, може, скарб мені явивсь? І вже був трошечки злякався, А потім годі — роздививсь (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 209); Обличчя його я не могла роздивитись, бо він був ще досить далеко (Леся Українка, III, 1952, 607); Кульжан намагалася роздивитися, де батькова юрта, але пісок запорошив їй очі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 72). | ||
| + | |||
| + | 2. неперех. Те саме, що розглядатися 1. Ішов захожий тихо, нога за ногою, й роздивлявся на всі боки (Панас Мирний, I, 1949, 130); Ольга з острахом водила очима по церкві — роздивлялася (Яків Качура, II, 1958, 13); Поживеш, Роздивишся в хаті, Та й ми тебе побачимо (Тарас Шевченко, I, 1963, 313); Ще не знали нічого одне про одного, ще не роздивилися навіть як слід, а вже існував між ними невидимий вогняний місточок (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 266). | ||
| + | |||
| + | 3. неперех., перен., рідко. Пильно приглядаючись, старанно розбираючись, оцінювати кого-, що-небудь. Ні, краще ніколи не роздивлятись, з чого зроблено те, що нам до вподоби (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 241); — На тебе, — коли роздивитися з усіх боків, нічим не вгодиш, як на мою тещу (Михайло Стельмах, Над Черемошем, 1952, 6); — Скільки треба, щоб роздивитись, що дівчина непогана (Андрій Головко, I, 1957, 458); Підуть [батьки] на розглядини, роздивляться, що воно за людина, чи до пари, чи роботяща, чи на здоров'я гожа (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 125). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 23:53, 25 листопада 2018
Роздивля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. роздиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Разсматривать, разсмотрѣть. Роздивлявся на їх коней. Левиц. Пов. 166. Вийшли (злодії) у сіни, та й там роздивляються. Рудч. Ск. І. 192.
Сучасні словники
РОЗДИВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., РОЗДИВИТИСЯ, дивлюся, дивишся; мн. роздивляться; док.
1. перех. і без додатка, також на кого—що. Уважно оглядаючи, розглядаючи, ознайомлюватися з ким-, чим-небудь. Через кілька хвилин хлопці вже сиділи в холодку під грушею та й роздивлялися на книжку з малюнками (Борис Грінченко, II, 1963, 15); Якусь хвилину вона мовчки роздивлялася Надію з голови до п'ят і щось зважувала (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 9); Вона тобі й цикаду, і ящірку сама зловить, щоб зблизька її з дітьми роздивитись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 221); // Пильно вдивляючись, старанно розглядаючи, помічати, розрізняти, бачити кого-, що-небудь. З-за світла замаячила перед ним лиса голова.. Яків аж на стіл зліг, роздивляючись та пізнаючи (Панас Мирний, I, 1954, 294); Давид похмурився і пильно став роздивлятися на заголовок книжки. І дивно — не прочитає заголовка (Андрій Головко, II, 1957, 100); Я довго-довго придивлявся... Це, може, скарб мені явивсь? І вже був трошечки злякався, А потім годі — роздививсь (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 209); Обличчя його я не могла роздивитись, бо він був ще досить далеко (Леся Українка, III, 1952, 607); Кульжан намагалася роздивитися, де батькова юрта, але пісок запорошив їй очі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 72).
2. неперех. Те саме, що розглядатися 1. Ішов захожий тихо, нога за ногою, й роздивлявся на всі боки (Панас Мирний, I, 1949, 130); Ольга з острахом водила очима по церкві — роздивлялася (Яків Качура, II, 1958, 13); Поживеш, Роздивишся в хаті, Та й ми тебе побачимо (Тарас Шевченко, I, 1963, 313); Ще не знали нічого одне про одного, ще не роздивилися навіть як слід, а вже існував між ними невидимий вогняний місточок (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 266).
3. неперех., перен., рідко. Пильно приглядаючись, старанно розбираючись, оцінювати кого-, що-небудь. Ні, краще ніколи не роздивлятись, з чого зроблено те, що нам до вподоби (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 241); — На тебе, — коли роздивитися з усіх боків, нічим не вгодиш, як на мою тещу (Михайло Стельмах, Над Черемошем, 1952, 6); — Скільки треба, щоб роздивитись, що дівчина непогана (Андрій Головко, I, 1957, 458); Підуть [батьки] на розглядини, роздивляться, що воно за людина, чи до пари, чи роботяща, чи на здоров'я гожа (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 125).
Ілюстрації
|
