Відмінності між версіями «Бованіти»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Cловник Грінченка== | ||
'''Бованіти, -нію, -єш,''' ''гл.'' Виднѣться вдали. ''На небі чистому ген хмара бованіє.'' Греб. 367. | '''Бованіти, -нію, -єш,''' ''гл.'' Виднѣться вдали. ''На небі чистому ген хмара бованіє.'' Греб. 367. | ||
| Рядок 4: | Рядок 5: | ||
1. Виднітися, показуватися здаля (про те, що стоїть, здіймається над чимсь). Замки величезно бовваніють на скелях (Нечуй-Левицький, III, 1956, 312); Ніч. Немов копиці пітьми, бовваніють дерева (Іван Франко, XI, 1952, 146); Високий правий берег бовванів за рікою, мов далекі гори (Юрій Яновський, II, 1954, 233). | 1. Виднітися, показуватися здаля (про те, що стоїть, здіймається над чимсь). Замки величезно бовваніють на скелях (Нечуй-Левицький, III, 1956, 312); Ніч. Немов копиці пітьми, бовваніють дерева (Іван Франко, XI, 1952, 146); Високий правий берег бовванів за рікою, мов далекі гори (Юрій Яновський, II, 1954, 233). | ||
2. діал. Сидіти, стояти непорушно, як бовван; стовбичити. — Я не гірша від них, а мушу отут бовваніти в темній, брудній кухні (Іван Франко, III, 1950, 101); Праворуч від воріт бовваніло одне-однісіньке дерево з ріденьким листям (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 165). | 2. діал. Сидіти, стояти непорушно, як бовван; стовбичити. — Я не гірша від них, а мушу отут бовваніти в темній, брудній кухні (Іван Франко, III, 1950, 101); Праворуч від воріт бовваніло одне-однісіньке дерево з ріденьким листям (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 165). | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/bovvanity Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | БОВВАНІ́ТИ, ію, ієш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. Виднітися, показуватися здаля (про те, що стоїть, здіймається над чимсь). Замки величезно бовваніють на скелях (Нечуй-Левицький, III, 1956, 312); Ніч. Немов копиці пітьми, бовваніють дерева (Іван Франко, XI, 1952, 146); Високий правий берег бовванів за рікою, мов далекі гори (Юрій Яновський, II, 1954, 233). | ||
| + | |||
| + | 2. діал. Сидіти, стояти непорушно, як бовван; стовбичити. — Я не гірша від них, а мушу отут бовваніти в темній, брудній кухні (Іван Франко, III, 1950, 101); Праворуч від воріт бовваніло одне-однісіньке дерево з ріденьким листям (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 165). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gai.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mogula1big.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8] | ||
| + | |||
[[Категорія:Бо]] | [[Категорія:Бо]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
Версія за 14:53, 25 листопада 2018
Зміст
Cловник Грінченка
Бованіти, -нію, -єш, гл. Виднѣться вдали. На небі чистому ген хмара бованіє. Греб. 367.
БОВВАНІ́ТИ, ію, ієш, недок. 1. Виднітися, показуватися здаля (про те, що стоїть, здіймається над чимсь). Замки величезно бовваніють на скелях (Нечуй-Левицький, III, 1956, 312); Ніч. Немов копиці пітьми, бовваніють дерева (Іван Франко, XI, 1952, 146); Високий правий берег бовванів за рікою, мов далекі гори (Юрій Яновський, II, 1954, 233). 2. діал. Сидіти, стояти непорушно, як бовван; стовбичити. — Я не гірша від них, а мушу отут бовваніти в темній, брудній кухні (Іван Франко, III, 1950, 101); Праворуч від воріт бовваніло одне-однісіньке дерево з ріденьким листям (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 165).
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БОВВАНІ́ТИ, ію, ієш, недок.
1. Виднітися, показуватися здаля (про те, що стоїть, здіймається над чимсь). Замки величезно бовваніють на скелях (Нечуй-Левицький, III, 1956, 312); Ніч. Немов копиці пітьми, бовваніють дерева (Іван Франко, XI, 1952, 146); Високий правий берег бовванів за рікою, мов далекі гори (Юрій Яновський, II, 1954, 233).
2. діал. Сидіти, стояти непорушно, як бовван; стовбичити. — Я не гірша від них, а мушу отут бовваніти в темній, брудній кухні (Іван Франко, III, 1950, 101); Праворуч від воріт бовваніло одне-однісіньке дерево з ріденьким листям (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 165).
Ілюстрації
|
|
