Відмінності між версіями «Тямущий»
(Створена сторінка: '''Тямущий, -а, -е. '''См. '''Тямучий. ''' Категорія:Тя) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Тямущий, -а, -е. '''См. '''Тямучий. ''' | '''Тямущий, -а, -е. '''См. '''Тямучий. ''' | ||
| + | Здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти що-небудь; кмітливий. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає... (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 285); Дівчина вдалася тямуща, то й навчилась [письма] (Борис Грінченко, I, 1963, 405); [Карпо:] Людина ви поважна, тямуща, багатьом порада ваша у пригоді може стати (Вадим Собко, П'єси, 1958, 8); | ||
| + | // Який гарно розуміється на чому-небудь, добре знає якусь справу. — Та от приводьте ковалів тямущих, Нехай скують важкую булаву (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 174); — Агроном з району приїжджав. Ох і тямущий чоловік. Аж завидки беруть. Землю знає, як добра мати дитину (Михайло Стельмах, II, 1962, 333); | ||
| + | // Який виражає розуміння чогось. Кидав [Володимир] на Му сю хитруваті багатозначні погляди, мовляв, ну й старий! Муся відповідала йому короткою тямущою усмішкою (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 238). | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Samyiy-umnyiy-chelovek-verh.jpg | ||
| + | </gallery> | ||
[[Категорія:Тя]] | [[Категорія:Тя]] | ||
Поточна версія на 19:20, 23 листопада 2018
Тямущий, -а, -е. См. Тямучий. Здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти що-небудь; кмітливий. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає... (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 285); Дівчина вдалася тямуща, то й навчилась [письма] (Борис Грінченко, I, 1963, 405); [Карпо:] Людина ви поважна, тямуща, багатьом порада ваша у пригоді може стати (Вадим Собко, П'єси, 1958, 8); // Який гарно розуміється на чому-небудь, добре знає якусь справу. — Та от приводьте ковалів тямущих, Нехай скують важкую булаву (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 174); — Агроном з району приїжджав. Ох і тямущий чоловік. Аж завидки беруть. Землю знає, як добра мати дитину (Михайло Стельмах, II, 1962, 333); // Який виражає розуміння чогось. Кидав [Володимир] на Му сю хитруваті багатозначні погляди, мовляв, ну й старий! Муся відповідала йому короткою тямущою усмішкою (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 238).
