Відмінності між версіями «Жовнір»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Ася (обговорення • внесок) (→Див. також) |
|||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
Версія за 16:51, 21 листопада 2018
Жовнір, -ра, м. Солдатъ. Про їдного жовніра війна буде. Ном. № 833. Пішов милий в жовніри, я я іду в черниченьки. Чуб. V. 54. Ум. Жовнірик, жовніронько, жовнірочок.
Жовнір походить від українського прозивного «Жівнір» - «солдат» (спочатку - «солдат польської армії»).
"Іде жовнір з України.Та й керує до дівчини."А хто хоче войну знати/Українські народні пісні з Лемківщини / Упорядник Орест Гижа. – Київ: Музична Україна, 1972. – 404 с.
Зміст
Сучасні словники
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 539
Copyright 2010-2012 Найповніший тлумачний словник української мови онлайн V&V Project
Словник української мови (Словарь украинскаго языка). Борис Грінченко.