|
|
| Рядок 4: |
Рядок 4: |
| | ==Cучасні словники== | | ==Cучасні словники== |
| | [http://sum.in.ua/s/v.jalyj] | | [http://sum.in.ua/s/v.jalyj] |
| − | В'Я́ЛИЙ, а, е.
| |
| − | 1. Який перестав бути свіжим, соковитим; зів'ялий (про рослини). Запахла осінь в'ялим тютюном (Максим Рильський, I, 1956, 63); Згадай же ти кохання наше, останній запах в'ялих трав (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 38);
| |
| − | // Позбавлений свіжості, пружності; зморшкуватий (про шкіру на обличчі тощо). Її в'яле обличчя стягнулось, погляд твердий, і в кожній закрутці срібного волосся — рішучість (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 250); Ця поза невигідно випинає її [княгині] незрілі форми і на гармошку збирає в'ялу шкіру на шиї (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 176).
| |
| − | 2. перен. Те саме, що млявий. Другий же брат Пандаром звався, І вищий од верстви здавався, Та в'ялий, мов верблюд, тинявсь (Іван Котляревський, I, 1952, 238); Другого дня скрізь було тихо. Люди ходили в'ялі, спорожнені наче, ліниві (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 93); В'ялою ходою простував подвір'ям (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 27).
| |
| − | 3. рідко. Те саме, що в'ялений. Аж ось — і сама приїхала.. Піщани тільки забачили свою «молоду» ззаду — високу, суху, як в'ялу тараню (Панас Мирний, II, 1954, 96).
| |
| − | [http://slovopedia.org.ua/93/53394/835052.html]
| |
| − | в'ялий
| |
| − | -а, -е.1) Який перестав бути свіжим, соковитим; зів'ялий (про рослини).
| |
| − | 2) перен. Те саме, що млявий.
| |
| − | 3) рідко. Те саме, що в'ялений.
| |
| − |
| |
| | | | |
| | | | |
Версія за 16:10, 21 листопада 2018
В'ЯЛИЙ
Словник Грінченка
В'ялий, -а, -е. Вялый, увядшій. Лежить моя женишина, як тая квітка в'яла. Мет. 98. Викорениться, як в'яла риба. Ном. № 5354.
Cучасні словники
[1]
Медіа
Книга І.Роздобудько "Зів`ялі квіти викидають"
