Відмінності між версіями «Лаштунки»
(→Медіа) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
1. Те саме, що куліси: | 1. Те саме, що куліси: | ||
− | + | ||
− | + | За лаштунками чутно голос сотника: «Хведоре! нехай коней сідлають!» (Олекса Стороженко, I, 1957, 290); | |
− | Я вірю тільки, що наш рух не загине між селянами і що вже пізно полякам їсти нас. Вся оця заколота, певне, перейде собі за лаштунками, | + | |
− | + | Він — студент, із тих, що добре ознайомлені з лаштунками нашого комерційного апарату (Василь Еллан, II, 1958, 37); | |
+ | |||
+ | Я вірю тільки, що наш рух не загине між селянами і що вже пізно полякам їсти нас. Вся оця заколота, певне, перейде собі за лаштунками, | ||
+ | а на сцені її не буде й видно (Леся Українка, V, 1956, 172). | ||
2. діал. Сцена: | 2. діал. Сцена: | ||
− | + | ||
+ | Прийшли, Розмотуючи мокрі шарфи з шиї. Перукарі, музики, лицедії, Крикливий люд лаштунків і куліс (Микола Бажан, Роки, 1957, 281). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Поточна версія на 14:55, 21 листопада 2018
Лаштунки, -ків, м. мн. 1) Лѣса, деревянн. подмостки. 2) Театральныя кулисы. За лаштунками чутно голос сотники. Стор. II. 217.
Зміст
Сучасні словники
ЛАШТУ́НКИ
1. Те саме, що куліси:
За лаштунками чутно голос сотника: «Хведоре! нехай коней сідлають!» (Олекса Стороженко, I, 1957, 290);
Він — студент, із тих, що добре ознайомлені з лаштунками нашого комерційного апарату (Василь Еллан, II, 1958, 37);
Я вірю тільки, що наш рух не загине між селянами і що вже пізно полякам їсти нас. Вся оця заколота, певне, перейде собі за лаштунками, а на сцені її не буде й видно (Леся Українка, V, 1956, 172).
2. діал. Сцена:
Прийшли, Розмотуючи мокрі шарфи з шиї. Перукарі, музики, лицедії, Крикливий люд лаштунків і куліс (Микола Бажан, Роки, 1957, 281).
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
КУЛІСИ — ЛАШТУНКИ
Як театральні терміни слова куліси і лаштунки мають багато спільного. Словом куліса називають плоскі бічні декорації на театральній сцені. Куліса — це частина м’якої (підвісної) декорації. Буває звичайно три-чотири пари куліс. Вони виготовляються з дебелого ворсистого матеріалу, найкраще з так званої тарної тканини, яка легко фарбується. Зібрана в рясні складки, вона справляє враження багатого матеріалу. Куліси підвішуються паралельно до попереднього краю сцени, так званої рампи, і закривають від глядача закулісний простір. Ось приклади вживання цього слова в художній літературі: «Бачу — з-за куліс дві... дівчини ведуть під руку згорблену стару жінку» (М. Рильський); «З-за куліс на сцену вийшов невеличкий чоловічок» (Ірина Вільде). Звичайно вживають форму множини: куліси.
У цьому самому значенні — «бічні театральні декорації» — вживається й слово лаштунки, напр.: «На сцену з-за лаштунків... вийшов Семен Барабаш з гармонією (Л. Смілянський).
Кулісами і лаштунками називають також і частину театральної сцени, розташованої за декораціями. Отже, в основному значенні куліси і лаштунки — це те саме.
Крім того, словом лаштунки називають театральну сцену в цілому. 11-томний «Словник української мови» на підтвердження цього цитує М. Бажана: «Прийшли, Розмотуючи мокрі шарфи з шиї, Перукарі, музики, лицедії, Крикливий люд лаштунків і куліс».
Відомі вислови за кулісами, за лаштунками, тобто «за сценою» і переносно «в театральному, акторському середовищі», «приховано, в неофіційній обстановці», напр.: «Нехай би навіть він був останнім у редакції, або хоч зовсім був без професії, та за кулісами в нас він був би тільки моїм чоловіком, а не попихачем театральним» (Леся Українка); «Вся оця заколота, певне, перейде собі за лаштунками, а на сцені її не буде й видно» (Леся Українка). Вислів за лаштунками «за сценою» і переносно «на менш значне, другорядне місце», напр.: «Час зараз (у Німеччині 30-х років нашого століття) не такий... Науку відштовхують за лаштунки історії (Н. Рибак).
Обидва слова — куліси і лаштунки — рівноцінні своєю вживаністю щодо змісту. Слово куліси іншомовне за походженням (від фр. coulisse), належить до інтернаціональних термінів і сприймається як стилістично нейтральне. Слово лаштунки слов’янського походження (пор. дієслово лаштувати), і саме воно переважає тоді, коли треба створити відтінок небуденності, передати урочистий тон висловлювання.
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. [Електронний ресурс]. — Том 4, 1973. — Стор. 456. - Режим доступу: http://sum.in.ua/p/4/456/2