Відмінності між версіями «Дуб’я»

Версія за 09:38, 21 листопада 2018

Словник Грінченка

Дуб'Я́, -б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я. Мнж. 4.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДУ́Б'Я, я, сер. Збірн. до дуб 1. Як узяв той ведмідь дуб'я трощити; такі дуби вергає, що по півтора обіймища! (Українські народні казки, 1951, 179); Страшенне дуб'я гордо повиганяло свої голови вгору, широко розпросторило гілки на всі боки (Панас Мирний, IV, 1955, 315). 2. Багаторічні листяні дерева з міцною деревиною та плодами — жолудями.

Орфографічний словник української мови

Ду́б'я - іменник середнього роду.

Орфографія (словоформи)

Словник- портал української мови та культури

Відмінювання слова дуб'я

Офіційний сайт української мови

Синонімічний словник

Ду́б'я - човни; дубці, дубки, дубочки, дубини, дубища, дубчаки, дубчики, дуби.

Фразеологізми

Словник фразеологізмів

Дуба дати (врізати) - умерти. – Прокинувся, Григорію? А я вже думав дуба даси (Стельмах, 3, 1982, с. 32); Жінка з дітьми пішла у найми, а він був у шинкаря за попихача, з десятої чарки, доки й дуба не дав! (Кропивницький, Вибрані твори, 1967, с. 222); Одарку так скалатнуло, що вона справді мало не врізала дуба з переляку (Збанацький, 1, 1974, с. 80); А підіть ви на сповідь, щоб душу свою очистити, або спробуйте, як дуба вріжете, без карбованця душу свою в царство небесне просунути?! (Остап Вишня, 2, 1974, с. 124)

Фразеологічний словник

Дуба смаленого правити (в ролі прис.) – вига­дувати, говорити про щось неймовірне. Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш, чи смієшся в вічі? Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі! (Леся Українка, Твори, т. II, 1951, стор. 194).

ФО З РОСЛИННИМ КОМПОНЕНТОМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЛЮДИНИ

ФО дуб неотесаний; дуб дубом; дурнем бути – не дуба гнути; дубова голова – про ’недалеку, тупу людину’.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Ставати (стати) дуба (дубом) — підніматися догори, ставати у вертикальне положення, сторч, дибом. Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка, I, 1951, 460); А ось Іван.. має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Лесь Мартович, Тв., 1954, 50).

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти

• Стародавні слов’яни, наші предки, молилися деревам, а особливо дуплявим, поклонялись березам, липам, дуб'ям. Під захистом предковічних лісів слов’яни виконували свої таємничі обряди. Крім того, вони мали священні дерева на полях, дорогах і поміж селами.
• Під могутніми дуб'ями збирались на відпочинок і на свої козацькі ради – запорозькі козаки. Калина і верба на Україні найбільш опоетизовані, оспівані рослини. Але і про дуба є дуже багато пісень, легенд, переказів, приказок, загадок, прислів’їв, коломийок. В народній медицині кора дуба успішно застосовується для лікування багатьох хвороб. Наші предки давно підмітили в’яжучі і кровоспинні властивості дубової кори. Відвар її вживається для полоскання ротової порожнини при хворобах зубів, ангінах, запаленнях слизової оболонки.
• Народ склав легенди про дуб. Дуб – усім деревам дерево. Наші предки вірили, що це дерево Бога грому Перуна. Грізний був Перун, перший серед слов’янських богів і богинь. Усе живе й неживе тремтіло перед його силою. І був він страшний в своєму гніві: дуже потрясав світом, метаючи вогняні стріли, в одну мить спопеляв непокірних. Щоб задобрити Перуна, слов’яни поклонялись його дереву – дубові, приносили жертви у священних дубових гаях. На честь бога у святилищах день і ніч палали багаття з дубових дров, служителі святилищ недремно пильнували, щоб вогонь не згас, бо тоді їх чекала страшна кара.
• З давніх-давен дуб'я вірно служили людям. Особливо цінувалися їх міцна деревина, з якої виготовляли домашнє начиння, будували фортеці, житла. Дубова кора використовувалася як найкраща дубильна речовина для вичинки шкір, а листя давало гарні фарби. У голодні роки із кори, жолудів люди випікали навіть хліб. В Україні існував добрий звичай – на відзнаку народження хлопчика садити біля хати молодий дубочок.
• У фольклорі дуб'я символізували молодих хлопців, міцність і велику силу людини. Існує стара легенда про дуб. Красивий парубок покохав молодицю. Хотіли вони одружитися та кляті вороги на Русь набігли. І пішов парубок землю рідну захищати. Просив він дівчину, щоб пам’ятала та чекала його. Проте, не витримала молодиця і віддала своє серце іншому. Повернувся парубок додому і заплакав з відчаю. Не став їй докоряти, а лише просив Бога зробити його дубом в її садочку. Щоб виходила вона в садочок і слухала, як він плаче, щоб кожного мандрівника міг він своїми гілками вкрити і розповісти про свою долю.

Див. також

Додаткові відомості

• Цікаві факти про дуб
• Дуб (лікувальні властивості)