Відмінності між версіями «Бричка»
(→Сучасні словники) |
(→Зовнішні посилання) |
||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 14:53, 19 листопада 2018
Бричка, -ки, ж. Бричка. Чуб. I. 106. Грин. ІІІ. 653. Ото бісової віри бричка, ніяк не вилізу, така висока. Грин. II. 57.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
БРИ́ЧКА, и, ж. Легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом. У Гетьманському, коло нового будинку пана Польського, стояли в три ряди карети, брички, натачанки (Мирний, II, 1954, 269); Затупотіли коні. Затуркотіла бричка (Фр., IV, 1950, 363); До самого дворика підкотили дві ковані брички, запряжені баскими жеребцями в сірі яблука (Кучер, Чорноморці, 1956, 562).
БРИ́ЧКА (польск. bryczka, bryka) — відома з XVII століття легка візок для перевезення пасажирів. У Росії була поширена в основному на Заході і Півдні.Кузов міг бути як відкритим, так і закритим і кріпився на двох еліптичних ресорах. Верх робили шкіряним, плетеним або дерев'яним, іноді його утеплювали; були моделі і без верху. У Росії брички робили зазвичай без ресор, тоді як в Західній Європі частіше на ресорах і з відкидним верхом. У Польщі нерідко брички були двоколісними.У бричку запрягали одну або пару коней. Кучер міг сидіти на козлах або поруч з пасажиром.Бричка як засіб пересування донських козаків згадана в Тихому Доні Шолохова (1925 рік)
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 237.
Wikipedia