Відмінності між версіями «Шитки»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрація)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Ши́тки, -ток, '''''м. ''Шитье, узоры. Г. Барв. 216, 215. ''Там рукава як під корою, такі густі шитки в дівочих сороччаних рукавах. ''Ном. № 11135.  
 
'''Ши́тки, -ток, '''''м. ''Шитье, узоры. Г. Барв. 216, 215. ''Там рукава як під корою, такі густі шитки в дівочих сороччаних рукавах. ''Ном. № 11135.  
 
[[Категорія:Ши]]
 
[[Категорія:Ши]]
{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність ∣підрозділ=Інститут мистецтв}}
+
 
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Рядок 36: Рядок 36:
  
 
2.Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2.
 
2.Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2.
 +
 +
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
 +
сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}

Поточна версія на 23:29, 18 листопада 2018

Ши́тки, -ток, м. Шитье, узоры. Г. Барв. 216, 215. Там рукава як під корою, такі густі шитки в дівочих сороччаних рукавах. Ном. № 11135.


Сучасні словники

Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980):

УЗО́Р, у, чол. Малюнок, що становить певне поєднання ліній, фігур, кольорів та їх відтінків і т. ін. (звичайно на вишивці, мереживі, орнаменті тощо); візерунок. Композиція вишивки — це творчо обдумане сполучення різних елементів узору (Українське народне художнє вишивання, 1958, 72); Пояси їх усіх [знатних жінок], уставки на грудях і плечах, намітки на головах ткали чудові київські майстри, що брали узори з квітів, трав, дивних звірів (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 148); Мати показала їй новий узор, обіцяла дістати заполочі, щоб його вишити (Микола Олійник, Леся, 1960, 12); Очі вбирали заробітчанкам розписані барвистими узорами миски та полумиски (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 26).

Види узорів

◆ Візерунок шпалер. ◆ Візерунки для вишивання. ◆ Візерунки тканин. ◆ Морозний візерунок на вікнах.

Орнамент

Орна́мент (від лат. ornamentum — прикраса) — візерунок або узор, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів, стилізованих тваринних чи рослинних мотивів. Орнамент, як прикраса, відіграє функцію естетичного оздоблення тіла (ювелірні прикраси), приміщення, споруди (архітектурні прикраси), чи будь-якого іншого простору. Але на ділі ці основи орнаменту часто дуже вибагливо комбінуються плетіння зі звіриними мотивами (т. зв. тератологічний орнамент, причому звірі здебільшого фантастичні; цей орнамент найчастіше зустрічається в старих рукописних книгах); комбінується й рослинний орнамент зі звірями, звірі навіть нерідко входять і до геометричного орнаменту (в західноукраїнських писанках та вишивках); отже, мотиви орнаменту так химерно між собою переплітаються, що розподілити величезний орнаментальний матеріал за характером орнаменту було б, мабуть, неможливо.

Орнамент — це досить складна система, що компонується з різноманітних елементів, знаків, символів, які взаємодіючи між собою, створюють цілісну енергетичну картину, зрозуміти яку сьогодні глибинно важко.

К. Широцький підкреслив, що «на найпростішій і на найскладнішій стадії в розвитку орнаменту народ звертається до природи, але не просто копіює навколишню дійсність, а перероблює, спрощує і своїм умовним малюнком створює власний стиль».

Види орнаменту

1.Рослинний 2.Зооморфний 3.Антропоморфний 4.Геометричний 5.Каліграфічний 6.Пейзажний

Ілюстрація

Uzor181118.jpg Uzor171118.jpg Uzor161118.jpg Uzor151118.jpg

Медіа

Джерела та література

1.Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)

2.Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2.

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}